Набридло зайцеві жити у глухому лісі. Сколотив він собі червоний візок, впрігся у неї й поїхав по світлі друзів шукати. Зустрілася йому штопальна голка.
- Куди йдеш? - запитав зайка. - СіДай-но краще до мене у візок, поїдемо разом.
- Добре, — відповіла штопальна голка, села у візок, і покотили вони вдвох.
Їхали-Їхали, зустріли шпабоку. Заєць і запитує:
- Куди йдеш? СіДай-но краще у мій візок. Послухалася шпабока. Продовжують шлях утрьох. Ще
Їм голка зустріла, потім вугіллячко, а наостанку — качка.
Їхали попутники, їхали, добралися до опушки, а там будиночок коштує. Зайшли, а у будинку ні душі. Прилаштувалися вони, де кому зручніше: качка у діжку з водою залізла, що поруч дверей коштує, штопальна голка застромилася у постіль, голка — у подушку, шпабока — у рушник, а вугіллячко на стілець підхопився.
Незабаром повернувся додому хазяїн, а був він злий розбійник. Став він у діжці руки мити, а качка вдарила крабоми й залила йому водою ока. Той до рушника, а шпабока його у особу коле. Сіл розбійник на стілець — вугіллячко його обпалило.
Поліз розбійник від болю у постіль, а там штопальна голка його колоти прийнялася.
Розбійник зі страху кинувся навтьоки. Отут з даху зірвався камінь, упав розбійникові на голову й убив його.
Так-Те зайка і його друзі вижили розбійника з будинку, і самі зажили у згоді.