Жила-Була бабуся. Були у неї три качки, і пішла вона пастуха шукати. Ішла-Ішла, зустріла вовка.
Вовк запитує:
- Куди ти, бабуся, зібралася?
- Пастуха ишу.
- Побери мене, — говорить вовк.
- А співати вмієш?
- Умію.
- Проспівай.
- Уу-Уу-Уу, — завив вовк.
- Ой, ні, не поберу тебе, налякаєш ти моїх уточек.
Пішла бабуся далі. Зустріла лисицю. Лисиця запитує:
- Куди йдеш, бабуся?
- Пастуха для уточек шукаю.
- Побери мене.
- А співати вмієш?
- Умію.
- Ну-но проспівай. Запекла лисиця:
- Кирил-Лю, карил-лю, з гірки вниз пожену...
- Ай, голосок-те якої гарний... Поберу тебе у пастухи.
Привела бабуся лисицю додому, нагодувала, спати уклала.
Ранком піднялася лисиця ранехонько й давай хату підмітати, а бабуся пекти топить. Підмела лисиця пів-хати й говорить:
- Слишь, бабуся, мені на пасовище пора, присмаж-но ти мені глазунью на сковорідці так хлібця збери.
Наїлася лисиця, домела хату й погнала качок на пасовище.
Ось захотілося лисиці є. Вона й запекла:
- Кирил-Лю, карил-лю, з гірки вниз пожену... Утекли качки вниз, у улоговинку; лисиця одну й з'їла, а інших додому погнала. Бабуся запитує її:
- А де ж третя качка?
- Ой, бабуся, кричала я, кричала, нічого не могла поробити: вовк відніс...
На інший ранок знову лисиця яєць наїлася, хату підмела й погнала качок на пасовище.
Знову захотілося лисиці є. Зігнала вона качок у улоговинку, одну з'їла, а іншу додому погнала.
Бабуся запитує, куди качка поділася? А лисиця говорить:
- Ой, бабуся, вовк відніс... Кричала я, кричала, нічого зробити не могла.
На третій ранок лисиця знову яйця поїла, хату підмела й погнала качку на пасовище.
Захотілося лисиці є. Зігнала вона качку вниз, у улоговинку, з'їла її — і пішла собі додому одна.
Засмутилася бабуся, що немає у неї тепер ні однієї качки. А лисиця говорить:
- Нічого не поробиш: вовк відніс.
На четвертий день підмела лисиця хату, а бабуся велить їй баню перетопити.
Витопила лисиця лазню, і пішли вони обидві з бабусею паритися.
Попарилася лисиця та й запекла:
- Я, бабуся, яєчка твої їла, хліб твій їла й качок твоїх з'їла: усе у мене у череві.
Озлилася бабуся, так як жбурне віником у лисицю — прямо у хвіст догодила. З тієї пори хвіст у лисиці довгий так пишний.