Муса-Пехамбар був єдиний із пророків, хто міг говорити з богом. Коли він молився, гори піднімалися вище, а небо опускалося, він забирався на гору й розмовляв із творцем миру.

Одного разу народ звернувся до Муси-Пехамбару:

- Муса, ось уже скільки часу немає дощу. Худоба гине від спраги, поля висохнули, земля розтріснулася від посухи, сходь до володаря світу, довідайся,

Майстер Наджар був бідняком. Одна радість у нього була — красуня-дружина. Побачив якось падишах дружину майстри Наджару, і закралася у його душі заздрість, захотілося йому роздобути її собі у дружин. Але як це зробити? Став він думати: Силою її не побрати, толки дійдуть. Краще я задам майстрові Наджару важке завдання, не виконає

Зустрілися двоє. розговорилися. Один говорить:

- Прагну тобі дещо сказати, так не знаю, говорити чи ні.

- Говори, я слухаю.

- Чомусь, коли я їм, мене спрага мучить, а коли п'ю, їсти хочеться. Як бути, не порадиш?

- Я дам пораду, так ти адже не послухаєшся. Не їж і не пий — позбудешся

Жив у селі Тутван один піп. За усе його життя ніхто від нього добра не бачив.

Але ось настав його смертна година, і написав піп заповіт:

Нехай мене після смерті повісять.

Умер піп. Виконали односільчани його останню волю, А отут солдати наскочили. Бачать — піп висить.

- За що ви його повісили?

- Він сам заповів, — відповіли

Жив одна людина. Зостарився він, захотів повернутися на батьківщину й там провести залишок своїх днів. Прийшов він до падишаха за дозволом. Говорить йому падишах:

- Дорога перед тобою відкрита, ти вільний, поїдь. Але брати із собою майно я не дозволяю, адже ти його тут придбав, тут усі й залишиш.

А був старий багатим, задумався він: Якщо

Якось Муса-Пехамбар їхав на коні уздовж підніжжя гори, бачить — намет розкинуть. Розв'язав він зайти у намет, підкріпитися. Тільки він спішився, як з намету вийшла дівчина, подібна газелі. Такий вона була красунею, що око не відвести.

Побрала вона коня на вуздечку й відвела у стайню. Потім запросила Мусу

Однієї невістці, яка була на сносях, захотілося м'яса. Але вона соромилася просити м'яса у свекрухи. До лету їх сім'я зібралася откочевать на літнє пасовище. Саме у цей час їх сука ощенилася. Невістка непомітно кинула одного щеняти у багаття.

- Дочка, квап, усе кочовище

Одного разу Муса-Пехамбар запитав у бога:

- Люди приходять у цей мир і йдуть. Вік їх відомий. А скільки років ти живеш на світі й скільки тобі залишилося жити?

- Ти сюди по якій стороні йшов? - у свою чергу, запитав Бог.

- Я завжди йду до тебе повз гору Тур, а вертаюся повз гору Син.

- Тепер вертайся дорогою між горами Тур і Син. Людей, якої ти там зустрінеш,

Розв'язали падишах і візир подивитися, як живе народ. Переодяглися вони у одяг дервішів, зайшли у одне село й зупинилися у будинку самотньої бабусі. Дивляться — бабуся до-рову доїть. Велике цебро наповнилося молоком. Подумав падишах і говорить візиру:

- Потрібно

Одного разу Муса-Пехамбар побачив, як пастух стрімголов з гори котиться. Окликнув він пастуха, запитав:

- Куро, так благословить бог твоє вогнище. Чому ти стрімголов котишся з гори?

- Я кланяюся богу, — відповів пастух. Здивувався Муса.

- Перед Богом треба встати на коліна й молитися. Звертатися до Творця, до Всевишнього