Одного разу мисливець по імені Музаир хвастав перед сусідом:
- Я вчора у лісі під одним кущем сто зайців бачив!
- Бути не може!-здивувався сусід.- Цілих сто?
- Ну, сто не сто, а п'ятдесят - точно було.
- Постидись, Музаир! Де це чуване - під одним кущем п'ятдесят зайців.
- Добре, не п'ятдесят, так десять було. Це вже без помилки!
- Так що ж десяти зайцям під одним кущем робити? Місця їм у лісі мало, чи що?
- Десять... - почав було Музаир, але потім подумав і сказав:-Може, і не десять. Хто їх порахує, ушастих. Але п'ять-те напевно!
- Не було й п'яти!-заперечив сусід з усмішкою.
- Як не було!-обурився Музаир.- Я сам одного з них бачив!
- Видумав ти всі! Та одного, я думаю, не було...
- Не віриш, значить?-засмутився Музаир.- Але ж я, слово честі, своїми вухами чув, як під кущем щось шаруділо.