Жили колись маленькі брат і сестра, у яких не було ні батька ні матері. Хлопчика кликали Полен, а дівчинку Полина. Вони ніколи не розлучалися й дуже дружили. Усім, що у нього було, Полен завжди ділився з Поліною, і Полина теж усім, що у неї було, ділилася із братом. Жили вони зовсім одні, і так і виросли вдвох у будинку, який залишив їм батько. Та ось одного

Жив на світі одна людина. Пішов він якось раз на полювання, цілий день бродив по лісу, але так нічого й не підстрелив. Зажурився він і вуж повернув було до будинку, як раптом почув чийсь голос із хащі:

-Віддай мені того, хто першим гляне на тебе у твоєму будинку, і буде у тебе такий видобуток, що ти її й віднести із собою не зможеш.

Обрадувалася людина й говорить:

- Я згодний