Коротка біографія Вільяма Шекспіра

Народився в Стратфорде-на-ейвоне, Англія. 26 квітня того ж року був хрещений у місцевій церкві Трійці. Про це є запис у церковній книзі. У тій же церкві п’ятдесят два роки через похований. Батько його – людина заможний, торговельний, один час був навіть чимсь начебто міського голови Учився майбутній драматург у місцевій парафіяльній граматичній школі, де вивчив латинський і грецьку мови. У вісімнадцять років Шекспір женився.

Дружині було двадцять шість років. По наявних документах, переважно судовим, відомо, що в батька справи пішли в

той час долілиць. В 1587 році Вільям і едмунд (молодший брат) Шекспири залишили сім’ю й переїхали Влондон. Обоє сталі людьми театральними.

Вільям починав чи ледве не сторожем при театрі, потім переписував п’єси, пробував свої сили і як актор, але виявилося, що він поет і драматург і ще гарний організатор театральної справи, хазяїн. А едмунд – актор. Шекспір-Молодший занедужав в одну з епідемій, які раз у раз відвідували столицю, і вмер.

Починаючи з 1592 року в Лондоні ставляться й друкуються шекспірівські п’єси З того ж часу з’являються відкликання й про самого драматурга. Один, найперший, лайливий

або, вірніше, заздрий: “Шекспір, як видно, з великою енергією проводив свій період “Бури й натиску”, відвойовуючи собі місце в літературно-театральному світі”. Інші, і здебільшого позитивні, Шекспіра схвалюють, підтримують, просто хвалять. Отже, Шекспір ставить на сцені свої перші досвіди, через сім років, в 1599 році, він уже стає хазяїном театру “Глобус”, а через десять років, в 1603-м, одержує для своєї трупи звання “королівської”.

Патент зберігся й до наших днів, зберігся й список трупи, де на одному з перших місць коштує ім’я Шекспіра. В 1613 році театр Шекспіра зГорев Пожежа відбулася через те, що необережно вистрілили з театральної гармати. Через рік театр був відбудований заново, але на той час Шекспір після двадцяти п’яти років драматичної діяльності вже повернувся в рідне місто. Драматична творчість Шекспіра містить у собі різні жанри – комедії, історичні хроніки, трагедії.

Його ділять звичайно на три періоди: у перший з них – в 90-е роки XVI століття – у Шекспіра переважають комедії Комічні п’єси наповнені ренесансною життєрадісністю, природа рисується як мудрий і благий початок, людина доброчесна, його недоліки легко переборні, у п’єсах завжди щасливий кінець – досить згадати “Приборкування перекірливої”, “Сон у літню ніч”. Лише одна трагедія написана в цей період – “Ромео й Джульетта” (1595). У другий період творчості ( 1601-1608) Шекспіром написані самі знамениті його трагедії – “Гамлет”, “Король Лір”, “Отелло”, “Макбет”.

У трагедії “Гамлет” Шекспір переробляє сюжет, відомий зі стародавніх середньовічних хронік Датський принц Гамлет перетворюється в п’єсі в шекспірівського сучасника, що зштовхнувся з миром, у якому панує зло. Іноді говорять про те, що Гамлет – слабовільний і нерішучий герой, надмірно довго й багато міркує, але не вміє діяти. Образ Гамлета став одним з “вічних” образів світової літератури.

Найбільш значний добуток останнього етапу творчості Шекспіра ( 1609-1612) – трагікомедія-казка “Бура”. Подчеркнутаятеатральность і феєричність цієї п’єси явно свідчить про приналежність її до барокко. Якщо в реальному світі панують зло й несправедливість, то у світі мрії Шекспір малює перемогу добра.

Скоривши Лондон, Шекспір залишився стратфордцем. Він придбав і околицях міста землю й будинок. Є переказ про те, що до нього як те навідалися давні літературні друзі. У всю міру повноти почуттів, що опанували ними, вони відсвяткували свою зустріч так, що Шекспір, не перенесучи наслідків, умер Це відбулося 23 квітня 1616 року


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Коротка біографія Вільяма Шекспіра