Коротка біографія Бєлінського Віссаріона Григоровича

Бєлінський, Віссаріон Григорович ( 1811-1848 г. г.) Літературний критик Біографія Народився Бєлінський 11 червня 1811 року у Фінляндії, де служив його батько. Батько був військовим лікарем, вийшов у відставку й переїхав у Пензенську губернію, де пройшло дитинство Бєлінського. Віссаріон Григорович почав навчання в 1822 році в повітовому училищі, закінчивши яке надійшов в 1825 році в Пензенську гімназію. В 1829 році Бєлінський надходить у Московський університет. Під час навчання він активно займається літературою, пробує себе в різних жанрах. В 1830 році Бєлінський дає для відкликання в Московський цензурний комітет свою драму “Дмитро Калінін”.

Драму торкалася теми кріпосного права, що обурило професорів комітету. Через два роки під прийменником стану, що погіршилося, здоров’я й слабких здатностей Бєлінського відраховують із університету. Віссаріон Григорович залишається без засобів до існування, працює над перекладами за мізерну плату, продовжуючи самоосвіту й заняття літературою. В 1833 році Бєлінський вступає в кружок Станкевича, де знайомиться з німецькою філософією, перебуваючи під чарівністю особистості керівника кружка.

У цьому ж році він починає співробітничати в журналі “Телескоп”, а через рік публікуються перші його серйозні статті під загальною назвою “Літературні

мріяння”. Бєлінський виступає як критик-максималіст, уміло замечающий слабкі місця в художніх творах, що вимагає відповідності літератури високим ідеалам. Віссаріон Григорович у своїх статтях дуже емоційний, щирий, що згодом зробить його одним з найвідоміших літературних критиків Росії. Із цього часу статті Бєлінського публікуються, він починає писати й рецензії, знайомиться з багатьма відомими авторами й суспільними діячами, бере активну участь у літературному житті Росії.

Віссаріон Григорович до 1836 року співробітничає з журналом “Телескоп”. У жовтні цього ж року журнал заборонили. Бєлінський залишається без роботи, але тепер йому допомагають друзі, що дозволяє Віссаріонові Григоровичу серйозно зайнятися вивченням філософії.

Разом з однодумцями Бєлінський починає видання журналу “Московський спостерігач”, у якому публікуються філософські статті й відкликання на них Віссаріон Григорович більше не виступає в опозиції до влади, що послужило причиною його розриву з Герценом, що обвинуватив Бєлінського в нещирості. В 1838 році Бєлінський публікується в журналі “Московський спостерігач”, написавши статтю про постановку “Гамлета” Шекспіра. Із цього часу критика Бєлінського перетерплює деякі зміни: вона стає психологічної, що розглядає тонко й точно характери, прагне до об’єктивності. В 1839 році по фінансових причинах журнал “Московський спостерігач” закривається Припинення діяльності журналу супроводжувалося активними обвинуваченнями співробітників редакції до Бєлінського.

Віссаріона Григоровича дорікали в тім, що його статті зайво призем-ленни, що він занадто прив’язаний до сьогоднішніх проблем і не бачить перспектив. Бєлінський відстоював свою позицію, що привело до розколу в редакції журналу. У цьому ж році Віссаріон Григорович їде в Петербург і починає працювати в журналі “Вітчизняні записки”.

В 1840 році Бєлінський публікує ставшие знаменитими й популярними статті про творчість М. Ю. Лермонтова (“Герой нашого часу” і “Вірша М. Лермонтова). Віссаріон Григорович активно займається питаннями філософії й теорії літератури, що знаходить висвітлення в його статті “Поділ поезії на пологи й види”. Бєлінський публікує статті із приводу добутків Н. В. Гоголя, А. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова й інших відомих російських письменників і поетів З 1847 року Бєлінський фактично керує журналом “Сучасник” і друкує в ньому свої статті.

У цей час серйозно погіршується стан здоров’я Віссаріона Григоровича. На зібрані друзями гроші він їде за кордон на лікування. Бєлінського опікує Тургенєв, а потім Анненков. Віссаріон Григорович продовжує писати, публікується в “Сучаснику”.

Критика Бєлінського згодом стає усе більше злободенної й соціальною. Віссаріон Григорович приділяє велику увагу темам соціальної нерівності, дає точні психологічні портрети героїв, зв’язуючи літературні типажі зі станом народу, духом націй Умер Бєлінський після тривалої хвороби 7 червня 1848 року Всанкт-Петербурге.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Коротка біографія Бєлінського Віссаріона Григоровича