КОРОЛЬ ПОЕТІВ

Я, геній Ігор Житель півночі, Своєю перемогою упоєний: Я повсеградно оэкранен! Я повсесердно затверджений! И. Житель півночі Ігор Васильович Лотарев (псевдонім Житель півночі) увійшов в історію класичної російської літератури як поет-новатор. З перший же збір-иика віршів “Блискавиці думки” виявив себе схильним до словотворче-етву й ліричної іронії, що у наступних віршах розвивалася М Збагачувалася новими враженнями. В 1911 році очолив рух футуристів, потім розійшовся з ними в поглядах на поезію. У шумному платті муаровому, у шумному платті

муаровому По алеї олуненной Ви проходите морево…

Ваше плаття вишукано. Ваша тальма лазорева, А доріжка піскова від листя разузорена – Точно лабети паучные, точно хутро ягуаровий. Виходять підряд його збірники віршів: “Громокипящий кубок” (1918 р.), “Златолира”, “Ананаси в шампанському”…

Величезним успіхом користувалися концерти Ігоря Жителя півночі, на яких він співучо читав свої поэзы. Він сміло вводив у свої вірші нові ритми, каламбурні неологізми, уводив небувалі в російської словесності жанри: гірлянди тріолетів, квадрати квадратів, мильонеты: Це було в моря, де ажурна піна,

Де зустрічається рідко міський екіпаж… Королева грала – у вежі замка – Шопена, И слухаючи Шопену, полюбив її паж. Було всі дуже просто, було всі дуже мило: Корольова просила перерізувати гранат, И дала половину, і пажа стомила, И пажа полюбила, вся в мотивах сонат

А потім віддавалася, віддавалася грозово, До сходу рабинею проспала пані… Це було в моря, де хвиля бірюзова, Де ажурна піна й соната пажа. Валерій Брюсов відзначав в Ігоря Жителя півночі відсутність строгого смаку й глибоких знань,


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

КОРОЛЬ ПОЕТІВ