“Книга, яку б я узяв у дорогу життя”


У нашій сім’ї книги оточували мене з самого раннього дитинства. Спочатку це були казки, які мама чи бабуся читала нам з братом перед сном, потім ми вже й самі навчилися читати. Мама і тато постійно підсовували нам ту чи іншу книжку, так вони допомагали нам з вибором читання і розвивали в нас почуття прекрасного, розширюючи наш кругозір. Де, як не в книзі можна так засмучуватися, радіти чи співпереживати разом з її героями? Завдяки хорошій книзі піднімався настрій, з нею можна було уникнути самотності. Вона давала відповідь на складні питання і допомагала визначити правильний вихід з різних, досить складних життєвих ситуацій.

Книга – справжній і відданий друг, вона стає рідною, і у кожної людини є саме та, своя єдина улюблена, або відразу декілька книг. До них можна звернутися за допомогою, коли важко, або коли просто сумно. Під час читання таких книг ми отримуємо справжню насолоду і задоволення. Деякі прочитуються не по одному разу, і з кожним прочитанням знаходиш щось нове.

Часто згадую думку великого російського письменника Олексія Толстого, а він писав, що хороша книга на кшталт бесіді з розумним співрозмовником. Я з цим згодна на всі сто відсотків. Величезною удачею вважається вчасно прочитати саме ту книгу, де ти можеш наче поспілкуватися з її героями, помандрувати разом з ними, щось їм порадити, отримати від них важливу для себе раду


або відповідь на питання. Такі книги здатні змінити твоє життя чи світогляд.

Кожному віку властиві свої улюблені книги. Дитинство пов’язане з прочитанням казок та байок, але якщо батьки не прищепили в цьому юному віці любові до читання, то вони так і залишаться найбільш улюбленими і єдиними. Згадайте казки повчально характеру великого О. С. Пушкіна, в яких є добро, що перемагає зло. Та ми їх любимо і пам’ятаємо напам’ять, але в них ми не знайдемо відповідей на різні питання, які виникатимуть в подальшому, вже дорослому житті. Тому у будь-якої людини має бути ще щось в запаснику улюблених книг, крім дитячих казок.

Моєю улюбленою книгою стала повість “Маленький принц” Антуана де Сент Екзюпері. Запитайте, чому все ж казка? Вона, швидше за все – сумна повість про дітей і дорослих. Мені здається, що автор хотів адресувати цей твір дорослим і донести до них вкладений сенс, який свідчить про те, що тільки з доброго насіння може вирости таке ж дерево. Я її часто перечитую, адже автор, дуже мною улюблений, був не тільки письменником, але і льотчиком, а людям такої професії можна довіряти. Він міркував у своєму творі про найбільш важливі і вічні на всі часи питання, в книзі пояснюється, що таке добро і зло, краса і байдужість, дружба і любов, вірність і відповідальність людей за вчинки.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


“Книга, яку б я узяв у дорогу життя”

Categories: Твори на задані теми

Links