Лежить у невідомих краях степ, десять днів на доброму скакунові скакай — не обскакаєш. Земля там — кінця не мабуть, небо — оком не осягнути. Не синє над степом небо — пурпурне. Тільки на південно-західному його краї тінню гори вимальовуються. Коштують у степу села так сільця.
У одному сільці жила мати із двома синами. Виростила добра бабуся синів надзвичайно- Далі
- Проглядів: 57
- 1-07-2016, 10:47