Катерина Н. С. Лєскова в оповіданні “Леді Макбет Мценского повіту” і Катерина А. Н. Островського в п’єсі “Гроза”


1. Катерина Ізмайлова й Катерина Кабанова – купецькі дружини. 2. Образ Катерини Ізмайловій. 3. Образ Катерини Кабановой. 4. Подібність і відмінності героїнь. А. Н. Островський у своїх добутках зображував життя російського купецтва Завдяки цим добуткам ми замислюємося про те, наскільки трагичной могла бути життя жінки в атмосфері патріархального купецького середовища.

Н. С. Лєсков у своїх добутках так само звертався до купецького стану И дуже цікавим для нас є оповідання “Леді Макбет Мценского повіту”. Головну героїню цього добутку кличуть Катерина, вона теска головної героїні п’єси Островського “Гроза”. І обидві вони купецькі дружини.

Але подібність Ізмайлової й Кабановой на цьому закінчується. Катерина з оповідання Лєскова й Катерина з п’єси Островського відрізняються друг від друга так сильно, наскільки це взагалі можливо. Лєскова по праву називають письменником-реалістом.

Він насправді зображує реальне життя, малює об’єктивно людські характери Але характери звичайних, на перший погляд, людей виявляються такими, що в читача виникає безліч питань. Яким чудовиськом може виявитися людина! Саме такі думки виникають після прочитання оповідання, головною героїнею якого є Катерина Ізмайлова. На початку оповідання читач довідається, що Ізмайлова – звичайна купецька дружина, молода, гарна жінка Чоловік її старий


і не привабливий. Катерина нудьгує, життя її бідне подіями, одноманітна.

Катерина Кабанова, героїня п’єси Островського, також нудьгує. Так само сумовита й одноманітна її життя Патріархальне купецьке суспільство не привітає розваг і забав. І, звичайно, ніхто не думає про те, як тужливо й нудно може бути молодим жінкам. Дві Катерини намагаються, як можуть, скрасити своє сіре існування. Порятунком від убогості, вульгарності й сірості стає любов.

Любов, немов яскравий спалах, висвітлює життя Катерини Кабановой. Те ж саме відбувається з Катериной Ізмайлової Молоді жінки забувають про усім на світі, повністю віддаються всепоглинаючому почуттю. Однак Катерина Ізмайлова заради свого щастя йде на лиходійства.

Вона вбиває кілька людей – свого чоловіка, свекра й навіть маленького племінника. Ізмайлова прагне до волі, готова заради її на всі Жінку не мучить совість, вона не замислюється про те, що за свої злодіяння їй прийде розплатитися або на цьому, або на тім світлі. Катерина просто не замислюється про наслідки своїх учинків.

Її імпульсивна натура здатна насамперед діяти, а не міркувати. Катерина Кабанова зовсім інша Це вразлива, легкоранимая натура. Вона згадує своє дитинство, що було щасливим, пам’ятає дрібні подробиці свого минулого. Ізмайлова про минуле не згадує, вона живе тільки сьогоденням.

Любов для Ізмайлової, насамперед пристрасть, заради якої вона здатна знищити всіх, хто тільки виявився на її шляху. Кабанова більше романтична, вона ідеалізує свого коханого, уважає його добрим, розумним, гарним. Героїня Лєскова не замислюється, наскільки гарний її коханий.

Їй досить, що він гарний і молодий Вона полюбила його саме за це, вона утомилася жити зі старим і непривабливим чоловіком. Катерина Кабанова страждає, усвідомлюючи гріховність свого почуття. Вона вірить, що непременнопоследует розплата. Катерина почуває себе нещасної, кається у своєму гріху. Катерина Ізмайлова не засуджує себе, вона спонукувана інстинктом самозбереження й бажанням одержати те, що хоче.

Катерина Ізмайлова забуває про порядність, борг, шляхетність Безумовно, вона має сильний і неординарний характер. Але вся сила її натури спрямована на зло. Коли вона вбиває чоловіка й свекра, відношення до неї з боку читача, уже не може бути гарним. Героїня оповідання не викликає симпатію й жалість на відміну від героїні п’єси Островського Катерина Кабанова – беззахисна, наївна істота. До неї неможливо не переймуться симпатією.

Вона не здатна заподіяти комусь зла, але виявляється безжалісна до себе. Катерина Кабанова нещадна до себе, проклинає себе за хвилинну слабість. Катерине Ізмайловій чужо подібне поводження.

Навіть на каторзі вона не покаялася. Показово й те, що Ізмайлова зовсім байдужа до своєї дитини, породженій від коханої людини Сам Лєсков говорить, що такі жагучі натури, як Катерина, повністю віддаються любові, але діти залишають їх байдужими. Байдужість до своєї дитини ще можна було б простити, з огляду на, що Катерина більше ніколи його не побачить. Але той факт, що вона вбила маленького племінника, думаючи винятково про збагачення, взагалі позбавляє героїню Островського права на яке-небудь співчуття. Племінник Ізмайлових жодним чином не заважав Катерине.

Вона вирішує його вбити винятково заради збагачення, адже хлопчик був прямим спадкоємцем її чоловіка. Катерина Кабанова взагалі ніколи не думала про збагачення. Протягом усього твору Катерина Кабанова навіть не подумала про гроші.

Цього не скажеш про Катерине Ізмайловій Катерина Кабанова дуже релігійна, Катерина Ізмайлова взагалі позбавлена віри в Бога. І відсутність морального початку багато в чому пов’язане із цим. Ізмайлова живе, керуючись винятково своїми бажаннями. А вони, тобто бажання, лякають своєю звіриною простотою. Катерина Ізмайлова сильна й рішуча У її образі немає нічого світлого, це докорінно відрізняє її від поетичної натури Катерини Кабановой.

Катерина Ізмайлова закінчує життя самогубством, при цьому вона губить ще одне життя – несе із собою у хвилі ту, на яку звернув увагу її коханий. І перед смертю вона “хоче пригадати молитву й ворушить губами”. Але їй пригадується не молитва, а вульгарна й страшна пісня. Дві Катерини були представницями купецького стану Але в одній з’єдналися винятково темні сторони людської натури, інша ж, навпаки, світла й поетична.

Настільки різні люди виховувалися в одній і тім же середовищі. Про вдачі патріархального купецтва ми знаємо завдяки творам Островського. І можемо із упевненістю сказати, що в купецькому середовищі не було прийнято ставитися з повагою й увагою друг до друга.

Виходить, в атмосфері жорстокості, лицемірства й святенництва можуть з’являтися такі люди, як Катерина Ізмайлова Жорстокість породжує жорстокість. Катерина Кабанова була скоріше виключенням. До того ж ми знаємо, що дитинство Катерини Кабановой було світлим і радісним.

Яким було дитинство Ізмайлової, нам невідомо. Можливо, вона не бачила нічого гарного в житті, тому темні сторони натури й взяли над нею верх Безумовно, Катерину Кабанову й Катерину Ізмайлову не можна назвати типовими представницями російського купецтва. Вони скоріше виключення, рідке й разюче. І саме тому добутку, головними героїнями яких вони є, продовжують цікавити читачів



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Катерина Н. С. Лєскова в оповіданні “Леді Макбет Мценского повіту” і Катерина А. Н. Островського в п’єсі “Гроза”

Categories: Твори з української літератури

Links