Кащенко Адріан Феофанович


Народився Адріан Феофанович Кащенко 1 жовтня 1858 р. у ро­дині небагатого дворянина на хуторі Веселий Олександрівського по­віту Катеринославської губернії (тепер Вільнянського району Запо­різької області). Дід його належав до останніх запорозьких козаків, тому передав онукові пам’ять про славні роки України.

З 1867 р. Адріан навчається у Катеринославській гімназії, однак розумний і тихий хлопчик з хутора не зміг довго витримувати схола­стичного навчання, тому батько віддає його після третього класу до юнкерського училища. Однак офіцера з нього теж не вийшло.

Після кількох років військової служби А. Кащенко вийшов у відставку та оселився у Катеринославі, купивши невеличкий буди­ночок. У справах служби побував в різних містах, але з 1913 р. знову опинився в тому ж Катеринославі.

А. Кащенко завжди живо цікавився історією, багато читав. Перші його твори з’явилися вже після 1905 р.: оповідання “Мрії і дійсність” (1906 р.), “За що” (1907 р.), “Перерід” (1908 р.), “Запорозька слава” (1907 р.), “Дим” (1907 р.), “На руїнах Січі” (1907 р.).

Пізніше з’являються історичні оповідання й повісті “Мандрівка за пороги” (1916 р.), “Під Корсунем” (1913 р.), “З Дніпра на Дунай” (1914 р.), “Зруйноване гніздо” (1915 р.). Митець намагається творчо осмислити історію рідного краю, зберегти її в пам’яті поколінь.

У 1917-1918 рр. письменник


організовує в Катеринославі влас­ними коштами Українське видавництво, де надрукував багато своїх творів, серед яких популярний історичний нарис “Великий Луг запорозький” (1917 р.), історичні портрети національних героїв Ук­раїни – “Кость Гордієнко-Головко – останній лицар Запорожжя” (1917 р.), “Славні побратими” (1919 р.).

У творі “Над Кодацьким порогом” А. Кащенко описав життя геть­мана Івана Сулими.

Помер письменник 29 березня 1921 р. у Катеринославі.

Довгий час твори Адріана Кащенка лишалися невідомими для читача.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Кащенко Адріан Феофанович

Categories: Твори на вільні теми

Links