КАРТКИ для підсумкового контролю до розділу – “СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ”

ДОДАТКИ

Додаток №3

КАРТКИ для підсумкового контролю до розділу

“СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ”

(комплексні завдання, які містять літературознавчий і мовленнєвий компоненти)

Методичний коментар. Цей вид контролю проводиться в кінці першого півріччя як підсумковий. Завдання до карток носять комплексний трирівневий характер: 1, 2 – це тести за видами мовленнєвої діяльності, 3, 4 – тести на виявлення знань основних літературознавчих понять (репродуктивний рівень), оцінюється кожен одним балом; 5 – конструктивне з елементами лінгвістичного аналізу (2 бала); 6 – конструктивно-творче, спрямоване на застосування знань з теорії літератури на практиці, виявлення умінь вмотивовано доводити свою думку (2 бала): 7 – творче. Його мета полягає у перевірці сформованості умінь будувати власні монологічні і діалогічні висловлювання на літературній основі (4 бали).

Види завдань

1

2

3

4

5

6

7

Тести

1

1

1

1

Конструктивні

2

2

Творче

4

№1

1. Коротний образний народний вислів, у якому на висновок лише натякається – це…

A) загадка;

Б) прислів’я;

B) приказка;

Г)

акровірш.

2. Усна оповідь про життєві факти, драматичні ситуації, пов’язані з конкретними історичними подіями, інформація про які передається не очевидцями, а шляхом переповідання почутого – це…

A) міф;

Б) переказ;

B) легенда;

Г) казка.

3. Які види мовленнєвої діяльності притаманні людині:

A) слухання, читання, говоріння, письмо:

Б) говоріння, перекази, твори, письмо;

B) слухання, говоріння, підслуховування, мовчання;

Г) читання, письмо, монолог, діалог.

4. Які основні особливості писемного мовлення:

A) контактність, вторинність, фонетична оформленість, спланованість, логічність;

Б) вторинність, монологічність, графічна оформленість, спла­нованість, логічність, повнота, розгорнутість, нормативність (літературна мова);

B) спонтанність, адресованість, неповнота, нормативність, діалогічність, грунтовний виклад думок, логічність;

Г) первинність, монологічність, зорове сприйняття, графічне оформлення, неповнота, експресивність.

5. Доповніть прислів’я: “Вчення світ, а…”. До якої тематичної групи воно належить, яка його головна думка? Підкресліть антоніми. Яка їх роль у створенні прислів’я?

6. До якого жанру належить твір “Неопалима купина”? Свою думку обгрунтуй, визначивши характерні жанрові особливості.

7. Склади словесний (літературний) портрет свого улюбленого казкового героя так, щоб його можна було б упізнати.

№2

1. Висловлювання персонажів у художніх творах називається…

A) мовою художнього твору;

Б) мовою дійових осіб;

B) мовою автора;

Г) прозовою мовою.

2. Образне означення, що виділяє характерну рису зображуваного (явища, істоти тощо) або передає емоційне ставлення до них. Виражається здебільшого прикметником Це – …

A) порівняння;

Б) епітет;

B) персоніфікація;

Г) гіпербола.

3. Які форми мовлення вам відомі:

A) голосна, внутрішня, мовчазна;

Б) усна, писемна;

B) казкова, прозова, віршована;

Г) діалогічна, полілогічна, прозова.

4. Які найбільш поширені види писемного мовлення:

A) перекази, твори;

Б) твори-мініатюри, діалоги;

B) перекази, діалоги;

Г) вірші, легенди, перекази.

5. Доповніть прислів’я: “Наука в ліс не веде, а…”. До якої тематичної групи воно належить, яка його головна думка? Підкресліть антоніми. Яка їх роль у створенні прислів’я?

6. Чим літературна казка відрізняється від народної? Обгрунтуй свою точку зору, проілюструй прикладами.

7. Що міг розповісти Домовик з казки “Потерчата” про своїх господарів? Склади невеличку розповідь від його імені.

№3

1. Дійова особа у художньому творі – це…

A) герой казки;

Б) персонаж;

B) людина;

Г) тварина.

2. Художній засіб, що полягає в надмірному перебільшенні якихось властивостей зображуваного предмета, явища, рис людини. Вживається з метою увиразнення їх та вияву емоційно-естетичного ставлення автора до змальованого у творі. Це – …

A) порівняння;

Б) епітет;

B) персоніфікація;

Г) гіпербола.

3. Які особливості притаманні усній формі мовлення:

A) вторинність, підготовленість, контактність, двосторонній характер;

Б) контактність, графічна оформленість, наявність адресата мовлення, первинність;

B) первинність, спонтанність, контактність, адресованість, фонетична оформленість;

Г) спонтанність, контактність, графічна оформленість, вторинність.

4. Що таке діалог:

A) висловлення однієї особи (твір);

Б) процес мовленнєвої взаємодії двох або кількох учасників спілкування;

B) літературний текст, в якому про щось розповідається;

Г) перебудова письмового мовлення в усне.

5. Доповніть приповідку: “Ліпше мати сто приятелів, ніж…”. До якої тематичної групи вона належить, яка ЇЇ головна думка? Чи це прислів’я, чи приказка? Свою думку доведіть.

6. Чим прислів’я відрізняються від приказок? Обгрунтуй свою думку, проілюструй прикладами.

7. Яка розмова відбулася між дідом і Хухою-Моховинкою в кінці казки “Хуха – Моховинка”? Запиши цю уявну розмову як діалог.

№4

1. Один із основних тропів, суть якого полягає в уподібненні й перейменуванні явищ, у перенесенні ознак одного предмета чи явища на інше на основі подібності. Вона близька до порівняння, але називає лише те, з чим порівнюється: зима ватою зависла на деревах… Це – …

A) порівняння;

Б) епітет;

B) персоніфікація.

Г) метафора.

2. Один з найпоширеніших жанрів усної народнооповідальної творчості, епічне оповідання чарівно-фантастичного, алегоричного і соціально-побутового характеру із своєрідною системою художніх засобів, підпорядкованих героїзації позитивних, сатиричному викриттю негативних образів – це…

A) міф;

Б) переказ;

B) легенда;

Г) казка.

3. У чому полягає сутність аудіювання як виду мовленнєвої діяльності:

A) сприймання на слух мовлення, його розуміння;

Б) приймання зором тексту, його усвідомлення;

B) побудова власних усних висловлювань;

Г) створення власних писемних висловлювань.

4. Які особливості діалогічного мовлення:

A) контактність, двосторонній характер, непідготовленість, емоційна забарвленість, неповнота, ситуативність;

Б) повнота, односторонній характер, підготовленість, емоційна забарвленість, дистанційність;

B) контактність, ситуативність, неповнота, підготовленість, односторонній характер;

Г) вторинність, повнота, ситуативність, непідготовленість, двосторонній характер.

5. Доповніть прислів’я: “Учись змолоду – …”. До якої тематичної групи воно належить, яка його головна думка? Підкресліть антоніми. Яка їх роль у створенні прислів’я?

6. Чим міф відрізняється від казки? Свою думку вмотивуй, проілюструй прикладами.

7. Після свого порятунку дід почав переконувати і дітей, і дорослих, “що не слід боятися маленьких, добрих та гарненьких хух…” Склади монолог-переконання від імені діда, адресований своїм внукам.

№5

1. Фольклор – це…

A) усна народна творчість;

Б) твори, написані письменниками;

B) будь-які художні твори;

Г) міфи та легенди.

2. Один з найчастіш уживаних образних висловів, у якому один предмет співставляється з іншим, наділеним певними властивостями особливо яскраво. Це – …

A) порівняння;

Б) епітет;

B) персоніфікація.

Г) метафора.

3. Які види аудіювання вам відомі:

A) ознайомлююче, усне, писемне, критичне;

Б) глобальне, детальне (докладне), критичне;

B) детальне (докладне), творче, монологічне;

Г) критичне, глобальне, творче, діалогічне.

4. Які особливості монологічного мовлення:

A) підготовленість, повнота висловлення, завершеність думок, літературна мова, відносна залежність від адресата мовлення;

Б) повнота, односторонній характер, підготовленість, емоційна забарвленість, дистанційність;

B) контактність, ситуативність, неповнота, підготовленість, односторонній характер;

Г) вторинність, повнота, ситуативність, непідготовленість, двосторонній характер.

5. Доповніть прислів’я: “Розумний учить, а…”. До якої тематичної групи воно належить, яка його головна думка? Підкресліть антоніми. Яка їх роль у створенні прислів’я?

6. Які види народних казок ти знаєш? Що лежить в основі їх виділення? Назви казки кожного виду, свій вибір обгрунтуй.

7. Яка розмова могла відбутися між Лисом й іншими мешканцями лісу (казка 1.Франка “Фарбований Лис”) за умови, що Лис залишився б живим? Запиши її як діалог.

№6

1. Найдавніший вид казок, в яких вчинки звірів уподібнюються людським. Найчастіше в них діють хитра лисичка-сестричка, вовчик-братик, ведмідь, заєць, собака, кіт та інші свійські і дикі тварини. Це – …

A) героїко-фантастичні казки;

Б) побутові казки;

B) казки про тварин;

Г) літературні казки.

2. Основна думка про зображені у творі життєві явища, висвітленню якої підпорядкований весь текст – це…

A) тема твору;

Б) головна думка (ідея) твору;

B) художньо-виражальні засоби;

Г) композиція твору.

3. Глобальне аудіювання – це…

A) висловлення свого власного ставлення до почутого, критичне узагальнення інформації, вміщеної в тексті;

Б) усвідомлення лиш загального змісту повідомлення, визначення теми, основної думки почутого, відмежування головного від другорядного;

B) повне усвідомлення усіх елементів почутого.

4. Письмо як вид мовленнєвої діяльності – це…

A) побудова власних висловлювань у фіксованій графічній формі;

Б) сприймання на слух мовлення, його розуміння;

B) сприймання зором тексту, його усвідомлення;

Г) побудова власних усних висловлювань (діалогів та монологів)

5. Доповніть прислів’я: “Добрі діти доброго слова послухають, а…”. До якої тематичної групи воно належить, яка його головна думка? Підкресліть антоніми. Яка їх роль у створенні прислів’я?

6. Що спільного і що відмінного між міфом і легендою як жанрами усної народної творчості? Доведи свою думку, проілюструй її прик­ладами.

7. Як ти розумієш вислів. “Казка вчить, як на світі жити”? Напиши невеличкий твір-міркування, заголовком до якого виступав би цей вислів.

№7

1. У літературному творі змалювання зовнішності персонажа: виразу обличчя, постаті, ходи, одягу, манери триматися, характерних жестів тощо. Основне його призначення – дати читачеві зорове уявлення про дійових осіб. Це – …

A) картина-ілюстрація;

Б) літературний портрет;

B) казка;

Г) епізод твору.

2. Жанр фольклору, короткий влучний образний вислів з повчальним висновком – це…

A) загадка;

Б) прислів’я;

B) приказка;

Г) акровірш.

3. Докладне (детальне) аудіювання – це…

A) висловлення свого власного ставлення до почутого, критичне узагальнення інформації, вміщеної в тексті;

Б) усвідомлення лиш загального змісту повідомлення, визначення теми, основної думки почутого, відмежування головного від другорядного;

B) повне усвідомлення усіх елементів почутого.

4. Говоріння як вид мовленнєвої діяльності – це…

A) побудова власних діаюгічних та монологічних висловлювань, спрямоване до адресата (ів), предмет думки того, хто говорить;

Б) сприймання усного мовлення, його розуміння;

B) фіксація слів і тексту за допомогою графічних знаків;

Г) зорове сприйняття графічних знаків, логічне розуміння їхнього значення.

5. Доповніть прислів’я: “Як не матимеш друга, то…”. До якої тематичної групи воно належить, яка його головна думка? Підкресліть антоніми. Яка їх роль у створенні прислів’я?

6. Доведи правильність твердження, що твір “Про правду і кривду” – народна казка. Свою думку проілюструй прикладами.

7. Якою ти уявляєш нашу прадавню Україну за міфами і легендами? Напиши твір-фантазію, використовуючи образи і дійові особи відомих тобі міфів і легенд.

№8

1. Мова упорядкована, ритмічна, рядки – короткі, об’єднані в строфи, є рима. Це – …

A) прозова мова;

Б) діалог;

B) монолог;

Г) віршована мова.

2 Предмет мовлення, те, про що йдеться (говориться) у творі; питання, що потребує відповіді, розкриття у висловленні. Це – …

A) тема твору;

Б) головна думка (ідея) твору;

B) художньо-виражальні засоби;

Г) композиція твору.

3. У чому полягає сутність читання як виду мовленнєвої діяльності:

A) сприймання на слух мовлення, його розуміння;

Б) сприймання зором графічних знаків, їх усвідомлення та розуміння;

B) побудова власних усних висловлювань;

Г) створення власних писемних висловлювань.

4. Критичне аудіювання – це…

A) висловлення свого власного ставлення до почутого, критичне узагальнення інформації, вміщеної в тексті;

Б) усвідомлення лиш загального змісту повідомлення, визначення теми, основної думки почутого, відмежування головного від друго­рядного;

B) повне усвідомлення усіх елементів почутого.

5. Доповніть прислів’я: “Зима без снігу, а…”. До якої тематичної групи воно належить, яка його головна думка? Підкресліть антоніми. Яка їх роль у створенні прислів’я?

6. Доведи правильність твердження, що твір “Хуха-Моховинка” – літературна казка. Свою думку проілюструй прикладами.

7. Чи міг би ти назвати свою маму або бабусю Берегинею? Якщо так, то запиши монолог-звернення до неї, використовуючи емоційні слова, епітети, порівняння.

№9

1. Уособлення – це синонім до слова…

A) епітет;

Б) порівняння;

B) персоніфікація.

Г) метафора.

2. Дійовими особами казок можуть бути:

A) вигадані істоти;

Б) тільки люди;

B) тварини, рослини;

Г) не лише люди, тварини, рослини, а й вигадані істоти.

3. Критичне читання – це…

A) швидке читання заголовків, окремих фрагментів тексту з метою отримання загального уявлення про зміст, героїв, привабливість тексту;

Б) висловлення свого ставлення до описуваних у творі явищ на основі усвідомлення змісту, авторського задуму та шляхів його реалізації;

B) повільне читання тексту чи окремих його частин, глибоке проникнення у його зміст;

Г) проглядання з метою пошуку відповіді на задане питання, швидке читання окремих фрагментів тексту на задану тему.

4. Які особливості притаманні усній формі мовлення?

A) вторинність, підготовленість, контактність, двосторонній характер;

Б) контактність, графічна оформленість, наявність адресата мовлення, первинність;

B) первинність, спонтанність, контактність, адресованість, фонетична оформленість;

Г) спонтанність, контактність, графічна оформленість, вторинність.

5. Доповніть прислів’я: “Де той Великдень, а він…”. До якої тематичної групи воно належить, яка його головна думка? Підкресліть антоніми. Яка їх роль у створенні прислів’я?

6. Визнач жанрову приналежність твору “Мудра дівчина”. Свою думку обгрунтуй, проілюструй прикладами.

7. Який би дарунок ти хотів отримати від Долі? Чому саме його? Як би ти ним скористався? Напиши твір-міркування, в якому дай відповіді на ці запитання.

№10

1. Як називають мову творів, написаних не віршем, а відповідно до норм розмовної мови. В ній наявні часті переходи від одного порядку розташування слів, типу фрази до іншого, відсутня підкреслена ритмізація, поділ на віршові рядки. Це…

A) віршована мова;

Б) монолог;

B) діалог;

Г) прозова мова.

2. Найдавніший вид фольклору, в якому розповідається про богів, фантастичних істот, а також пояснюються різні природні явища, називається…

A) міфом;

Б) легендою;

B) казкою;

Г) приказкою.

3. Які найбільш поширені види писемного мовлення:

A) перекази, твори;

Б) твори-мініатюри, діалоги;

B) перекази, діалоги;

Г) вірші, легенди, перекази.

4. Вибіркове читання – це…

A) швидке читання заголовків, окремих фрагментів тексту з метою отримання загального уявлення про зміст, героїв, привабливість тексту;

Б) висловлення свого ставлення до описуваних у творі явищ на основі усвідомлення змісту, авторського задуму та шляхів його реалізації;

B) повільне читання тексту чи окремих його частин, глибоке проникнення у його зміст;

Г) проглядання з метою пошуку відповіді на задане питання, швидке читання окремих фрагментів тексту на задану тему.

5. Доповніть прислів’я: “З моря води не випити, а з пісні…”. До якої тематичної групи воно належить, яка його головна думка? Підкресліть антоніми. Яка їх роль у створенні прислів’я?

6. У чому полягає відмінність віршованої мови від прозової? Проілюструй свою думку прикладами.

7. Чи могли б цар Плаксій та дядько Лоскотон дійти злагоди і просто побалакати, жити по-сусідськи в одному царстві? Чому? Свої міркування запиши у вигляді монологу-міркування.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

КАРТКИ для підсумкового контролю до розділу – “СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ”

Categories: Конспекти уроків

Links