Як мужики у місто з'їздили

28-10-2016, 17:08 | Карельські казки

Зібралися якось узимку сільські мужики артіллю, розв'язали у місто за товарами з'їздити. Розв'язали й поїхали. Цілий день із ранку до вечора їхали. А місто-те неблизько. До вечора доїхали до якогось села незнайомої. - Отут, братики, ночувати треба. А ранком далі рушимо. Заїхали на постоялий двір, коней розпрягли, говорять: - А сани-те треба б повернути голоблями вперед, щоб убік міста дивилися. А то як завтра дорогу довідаємося. Куди поїдемо? Та повернули сани голоблями до міста. А один хлопець-жартівник почув їх розмови, дочекався, поки вони у хату пішли так заснули - і повернув сани назад, голоблями назад, сторону будинку. Ранком запрягають мужики коней, всідаються, - у місто їдуть. Їдуть вони їдуть, проїжджають якесь сільце, а один з них і говорить: - Братики, так начебто ми це село вчора проїжджали! - Так, багато ти розумієш! Сіл-Те багато, усе однакові. Не їхали ми отут учора! Та далі шлях тримають. Проїхали ще сільце. А за нею - місток. - Братики, так адже це міст-те знайомий. У сусіднього села, проти нашої! - Чого ще придумав! Мостів-Те на світі багато, усе один на іншій схожі. Прав, Васько, далі! Далі їдуть. У своє рідне село у'їжджають. - Ой, так адже село-те - наша! Ось з місця мені не зійти - наша! Та будинок-те евон - мій коштує! - Ну так, твій! Багато однакових сіл на світі, і будинку є однакові. Жени, Васько! - Так геть на березі баба білизну стирає, як дві краплі води на мою дружину схожа! - Багато на світі й бабів однакових! А баба почула їхній мовленню так як закричить із річки: - Ох ви, непутящі, ох ви, дурні отакі! Своє село не довідалися? Так як же це ви ухитрилися голіруч додому-те повернутися? Так мужики того разу у місто й не потрапили!

Зараз ви читаєте казку Як мужики у місто з'їздили