Веселий горобець

3-08-2016, 13:04 | Калмицькі казки

З гілки на гілку, з даху на землю - скік. - Чік-Чирик! Чік-Чирик!- З ранку до вечора пурхає воробишек. Веселий, невгамовний. Усі йому, малому, дарма. Там зернятко клюне, тут черв'ячка знайде. Так і живе. Сиділа на дереві ворона стара. Чорна, похмура, важлива. Подивилася одним оком на горобця й позаздрила веселому. Сяде - спурхне, сяде -спурхне. " Чік-Чирик! Чік-Чирик!" Нестерпний горобець!

- Горобець, горобець, - запитує ворона, - як живеш-поживаєш? Чим їжу собі добуваєш?

Горобець і хвилинки посидіти на місці не може.

- Так ось очерету голівки гризу, - відповідає на лету горобець.

- А якщо подавишся, тоді як? Умирати прийде?

- Для чого ж умирати відразу? Поскребу, поскребу нігтиками й витягнуся.

- А якщо кров піде, що робити будеш?

- Водою зап'ю, промию, зупиню кров.

- Ну, а якщо ноги у воді промочиш, змерзнеш, простудишся, боліти ноги стануть?

- Чік-Чирик, Чік-чирик! Вогонь розведу, ноги зігрію - знову здоровий буду.

- А раптом пожежа трапиться? Тоді що?

- Крабоми махати буду, загашу вогонь.

- А крила обпалиш, тоді як?

- До лікаря полечу, вилікує мене лікар. Не вгамовує ворона:

- А якщо лікаря не буде? Тоді як зробиш?

- Чік-Чирик! Чік-Чирик! Там, дивишся, зернятко підкрутиться, там черв'ячок у рота потрапить, там для гніздечка затишне місце найдеться, ласкаве сонечко пригріє, вітерець погладить. Ось і без доктора вилікуюся, жити залишуся!

Сказав так воробишек, спурхнув - і був такий. А ворона стара нахохлилась, ока прикрила, по сторонах дзьобом невдоволено водить. Гарне життя, чудесна! Жити треба не сумуючи. Стійким будь, бадьорим будь, веселим будь!

Зараз ви читаєте казку Веселий горобець