У одного калмика померла мати. Просив калмик гелюнга, щоб той відправив своїми молитвами душу матері прямо у рай.
Ліпив гелюнг хлопчиська-манджика й відправився до кибитки калмика. Хотілося йому побільше заробити; для цієї справи піймав він дорогою степового мишеняти, передав манджику й велів: коли запечуть вони молить-ву душу, що виганяє, баби, манджик повинен ви пустити мишеня. Калмик прийме мишеняти за душу баби й заплатить подороже, - так розв'язав хитрий гелюнг. Прийшли. Гелюнг запік молитву, манджик йому під певает. Ось гелюнг замість молитви й запік:
- Випускай мишеняти, випускай мишеняти! А манджик у відповідь йому співає:
- Я мишеняти роздавив, я мишеняти роздавив! Розсердився гелюнг і співає
Замість молитви:
- Ах ти, сукин син, ах ти, сукин син! Дай лише вийти мені звідси. Тобі голову зніму!.,А манджик не злякався й запік:
- Спробуй мене торкнути, усім калмикам рас" скажу, як ти за ніс хитро водиш...
Розібрав калмик, про що співають замість молитви ге люнг і манджик, зрозумів усі
І вигнав їх з кибитки.