“КАЛІГРАМИ. ВІРШІ МИРУ І ВІЙНИ” (“ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ”) – Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918)

З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.

Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918)

“КАЛІГРАМИ. ВІРШІ МИРУ І ВІЙНИ” (“ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ”)

Навіть па фронті Аполлінер не забував про те, що він – поет. Повоєнна збірка “Каліграми. Вірші Миру і Війни” (1918) засвідчила про пошуки нових поетичних форм. Слово “каліграма” – авторський неологізм (і тут новаторство!) самого Аполлінера, і походить від слів “каліграфія” (грец. гарний почерк) та “ідеограма* (так називалися в той час подібні вірші).

Каліграми – це поєднання поезії та живопису. Цю книжку поет задумав Ще до війни під назвою “Я теж живописець”. Вочевидь, такий заголовок був своєрідним жартівливим викликом друзям-живописцям, яких Аполлінер мав багато.

Сенс такого заголовку в тому, що він відтворював нову “техніку” – рядки віршів лягали на контури якихось малюнків, утворюючи візуальний ряд (як на плакатах чи поштових листівках). Поет прагнув у своїх кал і грамах-віршах, текст яких друкувався так, аби виникав певний малюнок тієї ж голубки, поєднати словесний і графічний змісти. Здавалося б, у цьому не було новизни, оскільки візуальну поезію використовували античні автори, велике місце вона займає в поезії бароко. Проте суттєва різниця між каліграмами Аполлінера й фігурними віршами більш ранніх епох полягає в завданнях, які ставили перед собою поети. Аполлінер

прагнув поєднати паперовий аркуш з плакатом, гаслом.

Проте війна внесла свої корективи н до задуму книжки “Я теж живописець”. Життя поета так змінилося, війна додала стільки незабутніх вражень, які були відображені у творі, що автор змінив первісну назву на ту, яку тепер знає увесь світ, – “Каліграми. Вірші Миру і Війни”.

Прагнучи поєднати поезію з живописом, Аполлінер узагалі відмовляється від строф, від метрики, тому деякі його рядки нагадують азбуку Морзе: “Весна роздоріжжя і ніч і атака / Дощ в мене в душі кров ллє з мертвих очей” (“Квітнева ніч 1915”).

Аполлінер навіть на передовій знаходив сили скрашувати окопні будні дотепною грою поета-малювальинка й навіть примудрився видрукувати на гектографі книжечку. А в 1918 р. він помістив ці малюнки у свою другу підсумкову книжку.

Цікавою є ідейно-тематична еволюція творів, що входять до “Каліграм”: якщо перші його “воєнні” вірші (наприклад. “Послання до Лу”, 1915) сповнені ненависті до Німеччини (ворога Франції в Першій світовій війні), то в наступних відбулася еволюція щодо засудження війни як такої.

О постаті убиті любі

О дорогі розквітлі губи

Міс Мареє

Єтто Лорі

Анні і ти Маріє

Де ви дівчата

Я вас

Питаю

Та біля водограю

Що плаче й кличе

Голубка марені”

Душа моя в тремкій напрузі

Де ви солдати мої друзі

Де ви Бійї

Даліз Реналь

Печальні ваші імена

Як у церквах ходи луна

Б’ють відгомоном до небес

Ви в сонну воду глядитесь

І погляд ваш вмирає десь

Де Брак де Макс Жакоб Дерен

Що в нього очі як той Рейн

Де милий Кремніц волонтер

Вже може їх нема тепер

Душа ятриться з непокою

І водограй рила зі мною

А як вони іще живі

Десь б’ються на Північнім фронті

Тим олеандри всі в крові

І сонце ранене в траві

На багрянистім горизонті

Показовою в цьому є знаменита каліграма “Зарізана голубка і водограй”. Рядки цієї каліграми переповнені щирою тугою, смутком і співчуттям до друзів.

Вірш “Зарізана голубка і водограй” витриманий в елегійних, печальних інтонаціях. Поетова душа “в тремкій напрузі”, коли він пригадує своїх друзів, а довгий перелік їхніх імен (та ще й поданий без розділових знаків) створює враження нескінченного каталогу людей, які постраждали від війни. Струмені водограю суголосні сльозам, які навертаються на очі в ліричного героя, вони ридають разом: “Душа ятриться з непокою / І водограй рида зі мною”.

Це усвідомлення смертельної небезпеки, яку несе війна, тривога за друзів і страх їх назавжди втратити асоціативно пов’язані з фіналом каліграми, де Аполлінер буквально “заливає” текст червоними (кольору крові) фарбами.

Образ голубки (який згодом став емблемою миру) навіяний каліграмою Г. Аполлінера “Зарізана голубка і водограй”

Тим олеандри всі в крові

І сонце ранене в траві

На багрянистім горизонті

Для цього він “нагнітає” лексику як із прямим, так і з “підтекстовим” значенням “червоне, те що нагадує кровр. Сюди входять слова “олеандр” (квітка в червоній гамі), “ранене” (у підтексті – скривавлене, залите кров’ю), “в крові”, а також колористичний прикметник “багрянистий” (червоний, кольору крові).

Усі ці художні засоби, співвідносячись як із назвою (саме зарізана – тобто закривавлена голубка), а також змістом каліграми. роблять вірні яскравим прикладом не лише інтимної, а й громадянської (антивоєнної) лірики. При цьому він, звісно, аж ніяк не втрачає своєї “модерності”, новизни.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
“КАЛІГРАМИ. ВІРШІ МИРУ І ВІЙНИ” (“ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ”) – Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918)