Качки на тротуарі (твір-роздум на морально-етичну тему)


Ми йшли вузенькою затишною набережною. Праворуч струміла річка. Береги позаростали верболозом, комишем. До самісінької води збігали незнайомі нам квіти. Була середина травня, тепло ще не настало. Дерева шуміли молодим листям. Хоч набережна знаходиться у центральній частині міста, навіть ближче до полудня вона залишається безлюдною. Може, тому, що була неділя і люди порались вдома з хатніми справами. Проте поряд по шосе, як і завжди, у будні, безперервно мчали автомобілі.

Як завжди, своєю невгамовністю й незлагодою один з одним нас вражали горобці. Вони з’ясовували свої стосунки з вороною, а потім і між собою. При цьому голосно кричали і перелітали з берези на клен, неначе запрошували нас у свідки. Раптом почувся характерний свист. Низько над головою пролетіли дві качки. Крила птахів, які міцно розрізали повітря. Качки полетіли до мосту, але незабаром вони повернулися. А може, то була вже інша пара, втім здавалося враження, що качки когось шукають.

За кілька хвилин ми знову зустрілися з качками, але це вже була незвичайна зустріч. Три крижні розгулювали по асфальту набережної, а один крижень піднімався річковим укосом до асфальту. Ми затамували подих, сповільнили щоб не злякати качок, але побоювання було даремне – на нас вони поки не звертали жодної уваги.

Було цікаво дивитися на диких качок, що розгулювали зовсім поруч з автомобільною


трасою. У однієї з них була яскраво-зелена голова і шия, білий комірець цеглисто-брунатні груди, оперення тулуба і крил з яскравим зеленувато-блакитним відтінком. Як потім ми дізналися з енциклопедії, таке вбрання мають самці. А самки мають куди скромніший вигляд. Решта качок була сірою. Може, їм самим набридла річкова сирість і вони вирішили обсушитися. Може, проста цікавість привела їх сюди.

Дивлячись на качок, ми раділи з того, що місто не являє загрози для річкових мешканців. По-перше, городяни не ображають птахів. Ми бачили, як узимку біля мосту качки збиралися купкою на незамерзлій ділянці, а перехожі, знають про це, годували птахів, кидаючи їм шматочки хліба. Ми теж неодноразово годували качок. Приходили у вихідні до парапету, а вони вже чекали на нас і поспішали одержати ласощі.

По-друге, щоб річка жила, місто час від часу проводить очищення її берегів від сміття. У межах міста на річці затишно зараз не лише качкам – над річкою з “явилися озерні чайки. А там, де чайка, там риба.

По-третє, фахівці міської служби стежать за чистотою річкової води, роблять її хімічний аналіз, а підприємства, які раніше скидали стоки в річку, придбали спеціальні фільтри….

Постоявши трохи, ми пішли далі. Качки ввічливо відійшли в траву на безпечну відстань. Час од часу ми озиралися на них. Настрій у нас був чудовий.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Качки на тротуарі (твір-роздум на морально-етичну тему)

Categories: Шкільні твори

Links