“Йоганна, жінка Хусова” свідчення зрослої драматургічної майстерності Лесі Українки

Продумана композиція, відсутність жодного невмотивованого, нелогічного вчинку, уміння надати слову найточнішого значення, уміння багато сказати одним словом, вжитим принагідно, розкрити персонаж у всій різноманітності його рис,- все це говорить про високу майстерність Лесі Українки – драматурга.

З кількох перших реплік читач вже уявляє собі характер Хуси, його звички. Він бачить запобігливість Хуси перед родовитими римлянами, його намагання обладнати все в домі на римський лад. Разом з тим він провінціал, який приглядається до того, як готують і подають страви в домі його начальника, щоб потім по-рабському копіювати це у себе. Якщо додати, що його слуги такі ж улесливі й запобігливі перед Хусою, як Хуса перед можновладцями, то читач уже бачить, на чому заснований порядок у Хусиному домі. Поява Мелхоли ще яскравіше підкреслює духовну в’язницю, в якій перебувала Йоганна. Нарешті, настає потреба показати Хусу ще й в особистому житті – тоді з’являється Сабіна. Мова її пересипана натяками на те, що рабиня знає Хусу значно краще, ніж він сам себе, що рано чи пізно, а справжнім господарем дому буде вона – Сабіна. І тоді, коли читачеві стане очевидною цілковита мерзенність людей, які населюють дім Хуси, драматург надає слово йо-ганні:

Я знаю, трудно вірити чесноті в зрадливім нашім світі…

Далі драматургічне напруження посилюється

шляхом крайнього загострення конфлікту між Йоганною і Хусою, шляхом розкриття прекрасної, але занепалої, упокореної душі йоганни, протиставлення її всім тим, хто живе і гостює в Хусиному домі. І заможний галілеянин Хуса, і вельможний римлянин Публій із своєю матроною гідні один одного. Викриття пошлості міщанства найповніше виявляється в розмові Хуси з Иоганною. Тут Хуса ОПОШЛЮЄ кожне світле почуття Йоганни, кожну світлу мрію людини. Інакшим Хуса й не може бути. Так Леся Українка по-своєму, оригінальними засобами засуджувала міщанство.

В образі УІоганни втілені почуття і настрої багатьох особисто чесних людей, які не знайшли себе в дні страшної реакції. Вони не могли стати і не стали зрадниками, ренегатами, але й не мали сили боротися. І коли шукати причину цього, то вона криється в тій релігії покори, яку засвоїла Йоганна від Христа, в тому толстовському непротивленні, яке перешкоджало чесним людям об’єднатися з передовими, свідомими борцями за соціальне визволення, що не складали зброї і боролися навіть у неймовірно тяжких умовах реакції.

Тяжко переживаючи поразку революції, Леся Українка розуміла, що період реакції не може тривати довго, що незабаром знову вибухне всенародне повстання. Викриваючи в “Йоганні, жінці Хусовій” ті обставини, які нищили прекрасних людей, те самовдоволене міщанство, що рветься до влади й грошей, топчучи під ногами народні прагнення, Леся Українка цим самим продовжувала бути борцем за перебудову суспільства, за новий світ.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

“Йоганна, жінка Хусова” свідчення зрослої драматургічної майстерності Лесі Українки

Categories: Твори з української літератури

Links