ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ Загальна характеристика


Повної його біографії не існує. Вважають, що Іван Вишенський народився в ЗО-40-х роках XVI ст. в м. Судова Вишня на Львівщині. Вірогідно, там здобув початкову освіту. Проживав у Луцьку та в Острозі. Можливо, як припускає І. Франко, в Острог його запросив найбільший із тогочасних українських магнатів князь Костянтин Острозький. Потреба в присвяті себе Богові штовхнула Івана Вишенського до того, що в 70-х роках він вирішив решту свого життя пробути в монастирі на горі Афоні в Греції. Це був тогочасний найстрогіший православний монастир. Проте фанатична віра Вишенського-монаха не поступалася його патріотизмові. Стан Івана Вишенського напередодні важливого рішення – спасіння душі чи порятунок України – добре передає Іван Франко у поемі “Іван Вишенський”. Факти свідчать, що Іван Вишенський дійсно збирався покинути Афон і на прохання православних священиків з Луцька повернутися в Україну, про що сповіщав свого друга, ігумена Манявського Скиту на Прикарпатті Іова Княгиницького. Але хвороба чи інші причини перешкодили це зробити.

Творчість Івана Вишенського тісно пов’язана з церковним життям. У церковній полеміці він виступив як послідовний прихильник збереження давніх традицій українського православ’я. Серед його послань і трактатів особливою силою викривального пафосу відзначається “Послання до єпископів”, де автор засуджує


церковних владик, які виступили ініціаторами Берестейської унії. Полеміст звинувачує їх у нехтуванні євангельських заповідей та церковних традицій. Унія для Івана Вишенського – логічний наслідок моральної деградації церковних ієрархів, що поставили користолюбство вище за скарби духовного вдосконалення. Полеміст дає церковним владикам надзвичайно гострі негативні характеристики, застерігає їх від подальших непродуманих вчинків, закликає до покаяння й виправлення.

На Афоні прожив майже сорок років. Помер Іван Вишенський у 20-х рр. XVII ст, усамітнившись у печері-келії над Егейським морем.

Творчий доробок Івана Вишенського кількісно невеликий: “Розвінчання диявола-світодержця”, “Писання до князя Василя”, “Порада”, “Писання до всіх загалом, у лядській землі живущих”, “Сповіщення коротке про латинську звабу”, “Короткословна відповідь Петрові Скарзі”, “Послання львівському братству”, “Послання Іову Княгиницькому”, “Ганьба мисленна”, “Писання до втеклих від православної віри єпископів”. Оскільки Вишенський писав у рідний край із чужини, то більшість своїх творів називав “посланнями” і “писаннями”.

Усі полемічні Твори Івана Вишенського вражають силою духу, енергією слова та емоційною напругою. їх стиль образний і яскравий, позначений виразною печаткою авторської індивідуальності.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ Загальна характеристика

Categories: Нові твори

Links