Іван Котляревський (1769 – 1838) “Наталка Полтавка”

У 1819 р. відбулася перша театральна постановка п’єси.

Твір написано Котляревським під впливом української вертепної, шкільної драми, інтер медій XVIII ст. Основне джерело для написання – життя українського суспільства, лірично побутові, обрядові, купальські, баладні пісні (“Ой оддала мене мати за нелюба заміж” “Брала дівка льон…”, “Розлилися води на чотири броди”, “Чорна хмаронька наступає” “Лимерівна”).

Тематика

Зображення побутових суперечностей українського села, сощальної нерівності та безправ’я трудящих, показ життя селян, бурлаків, чиновників, відтворення звичаїв, пісень.

Основний конфлікт П’єси зумовлений становою та майновою нерівністю в суспільстві,

Основний мотив Твору: розлука дівчини з коханим-бідняком та можливе одруження з осоружним багачем.

Основні персонажі: Наталка, Петро, возний, виборний Макогоненко, бурлака Микола, Горпина Терпилиха.

Над Музичним оформленням П’єси працювали Микола Лисенко, Анатолій Барсицький’, Алоїз Єдлічка, Опанас Маркович, Микола Васильєв, Володимир Йориш та ін,

Сюжет

Дія відбувається в одному полтавському селі.

Зав’язка сюжету: Зустріч Наталки з возним, який пропонує їй вийти за нього заміж. Наталка давно кохає наймита Петра, який перебуває на заробітках через лиху долю та відмову Наталчиного батька віддати за нього дочку. Дівчина відповідає: “Ви пан, а я сирота; ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду” і закінчує народним прислів’ям: “Знайся кінь з конем, а віл з волом”, натякаючи на їхню станову нерівність.

З розвитком дії Багатому возному допомагає заможний виборний Макогоненко, а бідному Петрові – бурлака Микола.

Наталка погоджується на шлюб з возним задля покращення матеріального становища сім’ї: її мати Терпилиха мріє про багатого зятя.

Микола влаштовує побачення Наталки з Петром, який повернувся із заробітків.

Кульмінація: Наталка категорично відмовляється стати дружиною возного. Петро радить підкоритися матері й пропонує коханій усі зароблені ним гроші.

Розв’язка: Розчулений таким актом самопожертви, возний зрікається Наталки на користь благородного парубка, бо розуміє, що Наталки йому не втримати.

Значення п’єси

” Наталка Полтавка ” І. Котляревського започаткувала нову українську драматургію й повела її шляхом народності до вершин світової драматургії.

Характерні риси драматургічної Творчості /. Котляревського: Невелика кількість дійових осіб;

– вдало вибраний конфлікт;

– напруженість і природність розвитку сюжету;

– стрункість композиції;

– органічно вмонтовані в текст пісні;

– народна, індивідуалізована й гранично виразна Мова ;

– соковитий гумор;

– чіткість ідеї;

– рельєфно зримі образи.

Іван Котляревський (1769 – 1838) “Наталка Полтавка”