Ледача Бручолина

Жила у одному селищі дівчинка, яка не любила ходити ніжками. Кликали цю ледачу дівчинку Бручолина. Та була у неї бабуся, старенька, сива. Ось одного разу пішла бабуся із внучкою на лучку квіти збирати. Нарвали вони великий букет ромашок і кульбаб і не поспішаючи відправилися додому. Але дуже скоро Бручолине

Далі
Проглядів: 55
26-10-2016, 17:30

Ось тобі сім!

У однієї жінки була дуже росла й ненажерлива дочка. Коли мати давала їй суп, вона з'їдала тарілку за тарілкою й просила ще й ще. Та мати наливала їй, наливала й присуджувала:

- Три... чотири... п'ять...

А коли доходило до семи, мати давала дочки міцний потиличник і кричала:

- Ось тобі сім!

Одного разу проходив повз них будинку багатий юнак.

Далі
Проглядів: 41
24-10-2016, 14:52

Витівки Камприано

Жив один селянин по імені Камприано. Була у нього дружина й осів.

Працював він у поле, а повз часто проходили чичоране й звичайно запитували його: - Що робиш, Камприано? Підемо з нами пройдемося.

Та Камприано брав свого осла й плівся за ними. Якось ранком Камприано поклав кілька золотих монет під хвіст ослові. Як завжди, повз

Далі
Проглядів: 43
19-10-2016, 15:51

Веселий Монаккио

Жив - був у маленькому італійському містечку Грассано... ні, не злий чарівник.

Жив у Грассано веселий дорожній робітник Марио Коста. Цілими днями працював він під палючим південним сонцем, прокладаючи шосейну дорогу у селище Ирсина.

А у неділю Марио сідав на свій старий велосипед і піднімався високо у гори.

Одного разу ніч застала Марио у самої вершини гори,

Далі
Проглядів: 32
15-10-2016, 08:42

Пастух з Кальтанисетти

Ось що розповідають, ось що переказують у наших краях. У селищі Кальтанисетта жив молодий пастух, по імені Мартино. Носив він завжди залатану куртку із грубого сукна, рвані черевики, старий повстяний капелюх, а через плече - полотняну сумку. "Е, - скажете ви, - навіщо

Далі
Проглядів: 48
14-10-2016, 11:30

Кола-Риба

У Мессіні, на самому березі блакитного Мессинского протоки, стояла хатина. Жила у ній удова рибалки з єдиним сином, якого кликали Кола. Коли маленький Кола з'явився на світло, його вітав шум моря. Коли він уперше засміявся, він засміявся сонячним зайчикам, що стрибали на хвилях.

Ледь

Далі
Проглядів: 39
13-10-2016, 10:12

Як блазень Гонелла заставлявся

Герцог Лоренцо Медичи, по прозванню Чудовий, ніколи не сідав за -стіл на самоті. - Тільки собака, - говорив він, - роздобувши кістку, забивається з нею у кут і ричить на всі. А людині повинне бути приємніше

Пригощати друзів, чим є самому. До того ж цікава бесіда - краща приправа до будь-якого блюда.

Тому

Далі
Проглядів: 55
12-10-2016, 16:14

Як Кортезе заплатив за обід

Трапилося це років сто тому назад,, уже ніяк не менше. Ішов по дорозі з Поло у Попабояно шляхетний кавальєрі. Кликали його Кортезе. Чому йшов? Так дуже просто - коні у нього не було. На голові у кавальєрі капелюх з пером, на ногах туфлі із пряжками,

Далі
Проглядів: 54
7-10-2016, 11:23

Пряжки падре Бонифаччо

Чи Чули ви коли-небудь про нашого священика - падре Бони-Фаччо? Невже не чули? Як же це може бути! У нас на Корсиці усе від мала до велика знають падре Бонифаччо, який він розумний, який учений, який увічливий.

А про доброту його можна розповідати з ранку

Далі
Проглядів: 60
1-10-2016, 10:29

Як чернець рятував свої вуха

Жили чоловік і дружина. У всьому б у них була повна згода, якби...Коштувало дружині приготувати на обід що-небудь вкусніше, як чоловік вискакував на вулицю й тяг першого, що попався прохожегоза стіл. Такий вуж він була людей, що шматок, не приправлений розмовами й жартами, не ліз йому у горло. Ну, а дружина? Чого ж їй радіти, коли на її частку

Далі
Проглядів: 111
28-09-2016, 11:00