Історія багатозарядної зброї

Історія багатозарядної зброї почалася задовго до появи унітарних патронів. Його перші варіанти мали по кілька стовбурів у блоці, потім майстри обмежилися один довгим, приладивши до нього короткі стволики або зарядні камори. Так відомо мисливська рушниця 1629 року з барабаном в 6 таких камор. Однак найбільше поширення барабанна система одержала в зброї ближнього бою, револьверах, чия назва походить від латинського слова “револьво” (повертати) . Їхньою головною особливістю був обертовий барабан, що служив одночасно магазином і патронником

Найбільш удалим зразком із кремнієвим замком був револьвер англійця е. Коллиера 1881 року з барабаном на 4 патрона, що повертався вручну, а пружина притягала його до стовбура

Але теперішня Історія цієї зброї почалася після винаходу капсуля, що дозволило створити багатозарядну, портативну зброю. Першим це зробив американський підприємець Семуель Кольт. Не будучи конструктором, як прийнято вважати, він спритно використовував рекламу, ринкову кон’юнктуру й зумів залучити талановитих інженерів. Один з них Джон Пирсон, і був автором моделі” ТЕХАС” 1836 року – пятизарядного револьвера 34-го калібру, прикрашеного зображеннями мисливців і індіанців

Перша збройова мануфактура Кольта в Петерсоне прогоріла, але він не впав духом і в 1847 році заснував у Хартфорде нове підприємство, а Війна з Мексикою

забезпечила гарний збут. Нова “драгунська” модель 1848 року швидко стала популярної й була прийнята армією США. Після цього Кольт випустив серію револьверів різного калібру й призначення, наприклад, шестизарядний, зразка 1849 року, для охоронців пошти й кур’єрів, або “морський” 1851 року, теж шестизарядного 36 калібру

Успіх фірми Кольта пояснювався надійністю й точністю бою його зброї, що залежало від особливостей конструкції. Так, головна деталь поворотного механізму – храповик був укритий від забруднення усередину корпуса, подствольний важіль – шомпол дозволяв туго забити кулю в камору, завдяки центральному розташуванню брандтрубок порох швидше згоряв при пострілі, що позитивно позначалося на точності бою. З тією же метою Кольт запропонував використовувати добре обтічні, конічні кулі. Висока якість обробки, продумана компонування деталей, удалий дизайн незмінно залучали до продукції Кольта покупців, надійність револьверів гарантувалася – деякі служили до 50 років

А в Європі в той час використовувалися багатостовбурні револьверні пістолети, які особливо подобалися купцям і мандрівникам, адже заздалегідь заряджені стовбури дозволяли у випадку нападу зробити кілька пострілів підряд. Найвідомішої була система бельгійського фабриканта Г. Мариетта, запатентована в 1839 році

Його відрізняв самовзводний механізм, курок якого розташовувався під стовбурами, а спусковий гачок був у формі кільця. При натиску на нього стовбури поверталися, курок зводився й бив по капсулю, а спуск вертався у вихідний стан. Револьверні пістолети Мариетта мали від 4 до 12 стовбурів, але відомі 18 – і навіть 24 – стовбурні. Втім, за скорострільність довелося платити вагою й розмірами, тому “мариетти” тримали в ящиках і в “кармашках” на дверцятах карет

Вдаліше “кольта” виявився капсульний револьвер власника збройової фірми “Діана” , англійця Р. Адамса. Ударно-Спусковий механізм був подвійної дії – при натиску на спуск зводився курок і провертався барабан, що підвищував скорострільність, рамка була цільної, а не збірні, як в “кольта” , барабан знімним. Револьвери Адамса копіювали зброярі Бермингема, Льєжа, Відня, навіть Тулузи

Перший револьвер під металевий патрон бічного запалення виготовили американці Г. Смит і Д. Вессон в 1858 році, їх приклад наслідували інші фабриканти, у тому числі англієць В. Тернер і Дж. Адамс, брат творця капсульного револьвера. В 1867 році револьвер Дж. Адамса під патрон центрального запалення прийняли англійські військові

Могутнішим уважався револьвер австрійської фірми “Л. Гассер” зразка 1870 року, що споряджався патронами для карабіна калібром 11 мм. Через 4 роки фірма випустила його вкорочений варіант. В 1872 році фабрика Кольта (її засновник умер в 1862 році) виготовила першу модель під патрон центрального запалення 45-го калібру. Його замислили як армійський і вподібнили знаменитим капсульним

Цей “кольт” чи стали не найпоширенішим, його варіанти охоче здобували переселенці, золотошукачі, ковбої, мандрівники й шерифи. Спочатку він був одиночної дії, а з 1877 року його оснастили ударно-спусковим механізмом подвійної дії

Пізніше з’явилося багато різновидів “кольта” , від кишенькового, 32-го калібру, до кавалерійського, 50-го калібру, робили їх американські, бельгійські, іспанські, та інші фабрики. У Росії в 70-е роки прийняли солдатський ” смит-вессон” у трьох несамовзводних варіантах, що відрізнялися лише довгої стовбура

До речі, до появи в 1895 році штатного револьвера Нагана, наші офіцери не мали уставної особистої зброї й купували його за свій рахунок

Германські револьвери не відрізнялися оригінальною конструкцією, що ставилося до зразка 1879 року й модернізованому через чотири роки, шестизарядному, із цільною рамкою й ударно-спусковим механізмом одинарної дії. Пізніше кайзерівські війська перейшли на самозарядні пістолети

В Англії мали ходіння армійські, поліцейські й цивільні револьвери бермингемской фірми Виблея, що в 1865 році повторив ” смит-вессон” , а через чотири роки випустив серію офіцерської й цільової зброї калібром 45 і 38

У кінці 19 століття в Європі були досить популярні “бульдоги” , чиїм прототипом послужив короткоствольний, але крупнокалиберний “Виблей №2” . Потім з’явилися малокаліберні “бульдоги” під патрон кругового запалення, в усіх був короткий стовбур, екстрагований шомполом, відкритий курок і рукоять у вигляді пташиної лапи. Не менш розповсюдженими виявилися невеликі, обтічні “ведологи” зі схованим курком і спусковим гачком, що вбирається. Калібр їх не перевищував 6 мм, зате потужний патрон з подовженою гільзою вміщав більше, ніж звичайно, пороху


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Історія багатозарядної зброї

Categories: Нові твори

Links