Прийшов якось раз до священика Семунду Мудрому хлопець, якого усе вважали тупицею, і попросив, щоб той навчив його християнської премудрості. Хлопець і насправді був такий тугодум, що навчання давалося йому на превелику силу. Він сам від цього страждав і не знав, як поумнішати. Та ось приснився йому сон, начебто якась людина запитує у нього, чи прагне він, щоб його

У Комариного Озера, на Орлиному Озері, жили два бонди, які були чаклунами. Про ці бонди ходили погані слухи.

Однією зимою трапилося так, що бідна дівчинка загинула на пустищі під час заметілі, на захід від Кам'яного Броду, а один з вищезгаданих бондів прознав

Одного разу на одному хуторі вмерла людей. Він був курець і залишив після себе небагато тютюну у кисеті.

На цьому хуторі жила баба. Вона любила нюхати тютюн. Вона забрала кисет з тютюном і ввечері, лягаючи спати у своїй кімнаті, поклала його під подушку.

Баба

У ті далекі часи, коли у Ісландії жив мудрець і чаклун по імені Тормоуд, там було прийнято торгувати тільки влітку. Особливо цього дотримувалися на Заході, у Стиккисхоульмуре й Оулавсвике. На зиму купці перед від'їздом із країни замикали й опечатували свої крамниці. Якщо ж узимку траплявся голод, чиновник, якому були довірені ключі, відкривав яку-небудь крамницю,

Були одного разу старий і баба. Вони жили у хатині. У них була одна дитина – дочка, яку кликали Хельга. Вона була дуже гарна.

Ось прийшов час, коли баба відчула, що вмре. Тоді вона покликала до себе дочка й сказала, що часом її життя буде важкому, а вона мало чому може їй допомогти.

- Але я прагну дати тобі ось це шило, – сказала баба.

Трапилося так, що трохи людей зі Скагафьерда, як часто бувало, поїхали пізнім летом ловити рибу на Південний Мис. Вони захотіли скоротити собі шлях і відправилися через Гримово Межиріччя, що поблизу Пустища Орлиного Озера. Вони прагли швидше добратися й поїхали на південь уздовж льодовика, але коли вони випливали через пустельну місцевість,

Жив колись у Гнюпверьяхреппе на хуторі одна багата пара. Було у них дві дочки, про яких і піде мовлення у цій казці. Старша дочка була у батьків улюбленицею, а молодшу вони недолюблювали, її кликали Хельгой. У цього хутора була дурна слава: хто залишався стерегти будинок у різдвяну

Жив-Був король із королевою. Короля кликали Хринг, а у королеви було таке дивовижне ім'я, що важко було навіть виговорити. У них був син – прекрасний і відважний принц Хлини. У цьому ж самому королівстві на березі глибокого озера стояла стара халупа, у якій жив бідний мисливець зі своєю хворою дружиною й красунею дочкою Сигни.

Одного разу принц поїхав зі своїми друзями пополювати

Одна дівчина, по імені Сольвейг, працювала на хуторі Миклабайяр у пастора Одда сина Гисли. чи Давно пастор Одд овдовів або недавно втратив дружину — про це нічого не говориться, але тільки Сольвейг закохалася у нього й прагла, щоб він на ній одружився. Пастор же навідріз відмовився. Від нещасної любові дівчина ушкодилася у розумі й намагалася накласти

У одне й теж час у Єпископському Межиріччі жило двоє майстрів, уміння яких досить відрізнялися друг від друга. Одним з них був бонд Ейрик Мелькьерссон з Бергова Двору. Він зробив модель сонячної системи, але вмер до того, як закінчив механізм, який приводив усе у рух.

Іншим