У Комариного Озера, на Орлиному Озері, жили два бонди, які були чаклунами. Про ці бонди ходили погані слухи.
Однією зимою трапилося так, що бідна дівчинка загинула на пустищі під час заметілі, на захід від Кам'яного Броду, а один з вищезгаданих бондів прознав про те, що трапилося, уночі пішов на захід на пустище й пожвавив цю дівчинку, поки вона не охолола. Потім ранком він повернувся з нею додому, велів їй зайти у хатину перед ним і велів їй убити свого співмешканця.
Потім вона пішла усередину, а він пізніше за нею, але ледь вона ввійшла туди, як бонд зненацька сіл у постелі й наказав їй напасти на того, хто йде за нею, і вона зробила так. Вона схопила його й жбурнула через кімнату, як м'яч, а другий сидів у постелі й сміявся. Однак він велів їй не вбивати його, і тому потім вона бродила поблизу й довгий час переслідувала цей рід. Наприклад, коли Иллуги Хельгасон писав вірші про Амбалесе, вона годинником заважала йому, так що він не міг складати у цей час.
Довгий час вона переслідувала якогось Арнтора, який жив у Доліні Димов, а коли він умер, вона з'явилася на стінці загону поруч із жінкою, яка доїла корів, і сказала:
- Куди тепер іти, тепер, коли Арнтор мертвий?
Тоді жінка сказала:
- Пішла до чорта й переслідуй той рід!
Пізніше вона бродила й переслідувала різних людей.