Коли Семунд Мудрий жив на чужині, він вчився там у Школі Чорнокнижництва й притім з такою ретельністю, що навіть забув власне ім'я й одержав прізвисько Яловичина. Так його всі й кликали.
Одного разу приснився йому сон, начебто до нього прийшов хтось Боги син Ейнара й сказав:
- Погані твої справи, Семунд. З тих пір як ти потрапив у цю школу, ти відступився від Бога, не думаєш про душ і навіть забув ім'я, дане тобі при хрещенні. Якщо ти печешся про вічне блаженство, раджу тобі повернутися додому.
- Та праг би, так не можу, — відповів йому Семунд.
- Негідно тебе вчитися у школі, яку ти не можеш покинути, коли захочеш. Невже не знайде нікого, хто відвіз би тебе додому у Ісландію?
- Напевно, знайде, — говорить Семунд.
- Тоді ось тобі моя рада. Як станеш виходити зі школи, накинь на плечі широкий плащ. Тебе, звичайно, схоплять при виході, але ти скинеш плащ і втечеш. Остерігайся магістра, він перший помітить твою відсутність. Перед тем як рушити у шлях, зніми із правої ноги черевик, наповни його кров'ю й увесь день неси на голові. Увечері магістр піде спостерігати за зірками й захоче прочитати по них твою долю. Він побачить кров, що стікає по твоїй зірці, і подумає, що тебе простромили мечем. На другий день, перш ніж продовжувати шлях, наповни черевик водою із сіллю, тоді магістрові здасться, начебто ти втопив у море, тому що твою зірку заллє солона вода.
На третій день знову пускайся у шлях, але спершу надріж на боці шкіру, дай крові стекти у черевик, потім побери землі, змішай її із кров'ю й вимов слово Боже, щоб освятити цю землю. Увесь третій день неси черевик із землею на голові. Магістр подивиться на твою зірку, і йому здасться, начебто вона у землі. Він подумає, що ти вмер і тебе вже поховали. Однак незабаром він переконається у своїй помилці. Тоді він розсудить, що сам же тебе всьому й вивчив, здивує твоєї мудрості й побажає тобі щастя.
Ось який сон допоміг Семунду вирватися зі Школи Чорнокнижництва й повернутися додому.