Інтелектуальні п’єси Шоу

“Професія миссис Уоррен” (1894). Головна героїня – молода дівчина Виви Уоррен, розумна, самостійна, активна. Вона закінчила університет, математичний факультет, і готується почати доросле життя. І тільки зараз Виви довідається, що її мати миссис Уоррен містить кілька публічних будинків. Історія її життя така. Народилася вона в бідній сім’ї. У дівчин у їхньому містечку було два шляхи: чесний, схожий на повільне самогубство – працювати на хімічному заводі за злидарську зарплату, цим шляхом пішли дві її старших сестри. Одна незабаром

занедужала й умерла, інша вийшла заміж за робітника, що виявився алкоголіком, і щастя вона не побачила. Третя сестра пішла по іншому шляху – стала повією, зате жила в розкоші (була повією вищої категорії, тому що була гарна). Зманила й мати Виви на цей шлях. Їхній девіз: треба користуватися тим, що дала Природа, продавати красу й жити собі на втіху. Поступово дві сестри зібрали грошей, купили свій публічний будинок, потім ще.

Виви – дівчина високоморальна й принципова, вона беззастережно засуджує матір і вимагає, щоб вона відмовилася від свого аморального бізнесу. Між ними виникає суперечка. Мати затверджує,

що дівчини в її будинках живуть набагато краще тих, хто працює на фабриці. Вона до них ставиться по-людськи, не вичавлює всі соки, піклується. Проституція як соціальне явище однаково не зникне. Виходить, якщо вона відмовиться від цього вигідного бізнесу, хто-небудь обов’язково займе її місце й ще невідомо, як буде ставитися кдевушкам.

Для Виви це абсолютно неприйнятно, вона пориває всякі відносини з матір’ю, вибирає долю, незвичайну для дівчини того часу, влаштується на роботу зі скромною зарплатою. У п’єсі багато яскравих викриттів англійського суспільства (що додає напруженості п’єсі). Виявляється, багато шляхетних аристократів мають безпосереднє відношення до розпусного бізнесу, а багато шляхетних дам вийшли заміж винятково через гроші, і це Шоу називає схованою формою проституції

У п’єсі дуже гостро поставлена проблема проституції як проблема соціальна. Шоу ставить запитання: що краще для дівчини – повільно вмирати на шкідливому виробництві або продавати своє тіло за гроші

“Пигмалион” (1913) – сама популярна п’єса Шоу, по ній написаний знаменитий мьюзикл “Моя прекрасна леді”. Пигмалион – у давньогрецькій міфології скульптор, що закохався у власну скульптуру прекрасної дівчини Галатеї й женився на ній, тому що на його прохання боги її пожвавили. У переносному значенні Пигмалион – усякий чоловік, що взяв участь у формуванні особистості своїй коханій. Пигмалион – професор фонетики Хиггинс, що на парі вивчив ідеальній літературній вимові молоду вуличну торговку з дуже неправильним і грубим мовленням Элизу. Наприкінці п’єси у витонченому платті всі її приймають за світську даму. Але вся суть п’єси в дивних відносинах між Хиггинсом і Элизой. Обоє люди дуже цікаві, незвичайні. Вона – красуня із грубими манерами, він – принциповий холостяк, що нехтує жінок. Між ними виникає схована симпатія, що, щоправда, нічим не закінчується (як хотілося б читачам).

Краща п’єса Шоу “Будинок, де розбиваються серця” (1918) – у ній кілька разів різко міняється ситуація, відношення до головних героїв. Головна проблема: душу й гроші. Що важливіше для людини – цінності духовна або матеріальні: любов або багатство, комфорт?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Інтелектуальні п’єси Шоу