Одного разу паслися три кози. Старші дві - задиристі так хвалькуваті. Усе своїми рогами похваляються: "Зустрівся б нам вовк, ось би ми йому показали!" А молодша знай помовчує, травичку щипає так рога свої точить про гострі камені її иидет.
Увечері кози пішли додому. Перша спереду, друга подалі, а третя зовсім відстала.
Раптом назустріч їм вискочив вовк. Він сказав старшій козі:
- Давай битися, кізка!
- Давай, давай, дурень вовк!
Почали вони битися, а вовк накинувся на неї й проковтнув. Отут підійшла середня коза. Вовк говорить їй:
- Давай битися, кізка!
- Давай, давай, дурень вовк!
Почали вони битися, а вовк накинувся на теж проковтнув. Дивиться вовк - ще одна коза Побачила вона вовка й перша крикнула йому:
- Давай битися, дурень вовк!
- Давай, якщо прагнеш! - говорить здивований вовк.
Коза не дала вовкові навіть отямитися, налетіла на нього, заколола гострими рогами, затоптала міцними копитцями. Шкіра вовка лопнула, і вискочили у нього із черева дві старші кози.
- Міцно налякали ви вовка! - сказала їм молодша коза й пішла спереду. А старші мовчачи побрели за нею.