Індивідуальність творчості Остапа Вишні

Кожний з письменників має свій індивідуальний стиль, своє власне “особа”. Має його й Остап Вишня. Тому, коли говорять “Мисливські посмішки” або “Зенітка”, відразу з’являється посмішка. А як може бути інакше, коли Остап Вишня був теперішнім майстром сміху, або краще сказати – його чарівником. Своїми гуморесками він намагався “відкрити ока” людям на ті негативні явища, які стримували прогрес

Гуморист Піднімав тему мужності й нескореності радянського народу в роки Великої Вітчизняної війни, говорив про його патріотичні

почуття. Письменника захопила героїка відбудови народного господарства. Він малює трудові будні нашого народу, його самовідданий подвиг в ім’я будівництва кращого майбутнього. Остап Вишня бачив, що не перевелися ще в нашому житті хапуги й п’яниці, спекулянти й дармоїди, бюрократи й головотяпи, підлабузники й анонімники. Письменник направляє проти цього зла свої гнівні сатиричні стріли. У Творчості Остапа Вишні є разнообразнейший сатирико-гумористичний жанр. Тут фейлетон і памфлет, посмішка й гумореска, нарис і п’єса, мисливські й художні посмішки-рецензії, гумористичні оповідання для дітей.
Улюбленими прийомами письменника є оповідання від першої особи, персоніфікація, композиційне використання сну, контрастне порівняння. Він щедрий на гротеск, гіперболу, сховану іронію і їдкий саркастичний сміх. Осягнувши народнопоэтическую стихію, учачись у Котляревского й Гоголя, глибоко поважаючи Чехова й Стефаника, відмінюючись перед генієм Пушкіна й Бєлінського, творчо використовуючи спадщину Шевченко й Салтиков-Щедрина, Остап Вишня став творцем нового гумористичного жанру – веселої, дотепної, саме вишневої посмішки

Остап Вишня – життєлюб і оптиміст. У самих складних умовах він ніколи не втрачає віри в людину, у його щиросердечну красу, творчий характер. Павло Михайлович любив природу, поважав, знав і, що саме головне, відчував народну пісню, гостроту й гумор. Він був незвичайним мисливцем, незрівнянним оповідачем, щирим іншому. Згадаємо його “Мисливські посмішки”, які приносять стільки насолоди. Ти начебто чуєш “ніжний шелест очеретів”, а “загадковий тихий плескіт на озері В…серце озивається трепетним стукотом…”. Ну що це, як не вірші, які зачаровують серце, від яких відкривається новий широкий мир, де ще стільки невідомого й незвичайного. У творах Остапа Вишні все живе, сміється, радується, наповнюється неповторною мелодією. Струмочки весело співають, сонечко лагідно посміхається, пташки шлють щирі привіти, дуби обіймаються вітками-руками й т. д. Все це становить індивідуальність письменника. Остап Вишня робить персоніфікацію матінки-землі. У цій любові до рідної природи, в умінні зрозуміти й розкрити її й криється привабливість і незабутній аромат “Мисливських посмішок” Остапа Вишні. Згадаємо й широко відому гумореску “Зенітка”. Герой гуморески дід Свирид – узагальнений збірний тип. Це живе втілення кращих рис українського народу. Читач наповнюється повагою до людини, що варив їжу партизанам, а потім зробив подвиг – своїми руками знищив трьох бандитів. І разом з тим ми сміємося над тими комічними ситуаціями, у які дід Свирид попадає. Простота, задушевність тону, щирість і серйозність визнання, підйом побутових деталей до рівню героїчного, несподівані висновки, які суперечать всій суті викладу, – от ті фактори, які викликають нестримний сміх, сміх доброзичливий і схвальний

Остап Вишня – гуморист, що підняв на новий рівень нашу сатиру, наш гумор. Його гуморески широко відомі не тільки в нас у країні, а й за рубежем. Чим же він так подобається всім, хто хоча б раз прочитає його незрівнянні посмішки, вишневі посмішки? Індивідуальність цього письменника видна в кожній з гуморесок – ніхто й ніколи не поплутає його гуморески ні із чиїми іншими, тому що ніхто не зможе написати так, щоб поєднувалися в одному добутку й сміх і лірика, і гумор і любов, або інші чисті людські почуття. Остап Вишня – це майстер сміху, чарівник сміху, але разом з тим і співак рідної природи, що щиро закоханий у її ліси й поля, ріки й озера, тварин, Рослин і комах. І це особливо помітно в “Мисливських посмішках”, які стали шедевром української літератури. Найвищою нагородою для Остапа Вишні було визнання народу, його весела посмішка, його радість. І він зміг домогтися того, що, читаючи його гуморески, кожна людина щиро й весело посміхається


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Індивідуальність творчості Остапа Вишні