Сидів кролик у кущах, ягодами ласував. Раптом бачить: біжить койот. Кролик скоріше-скоріше ладь. Койот за ним. Кролик у нору. Койотові у нору не влізти. Сунув він у нору лапу й давай рити землю. А нора неглибока: ось-ось до кролика койот добереться.

Сидить кролик у норі, дивиться на койотову

Трапилося одного разу, що володар звірів - лев - небезпечно занедужав. З кожним днем йому ставало усе гірше, гірше, і, нарешті, він так ослабшав, що із труднощами виповзав зі своєї печери.

Більше всіх горював про здоров'я лева лис. Ще б! Коли лев був здоровий, лис постійно вертівся у його стола

Одного разу ввечері прогулювався сеттияр по головній вулиці міста перед палацом правителя. У цей час цариця визирнула з вікна, а сеттияру здалося, начебто вона глянула на нього з посмішкою, і він теж у відповідь посміхнувся та ще й підморгнув.

Обурена рани у той же вечір розповіла чоловікові про нанесений їй образі.

- Про мій володар, якщо ти накажеш усім сеттиярам завтра ж зібратися

Якось увечері, тільки-но сеттияр сів підраховувати денний виторг, до нього зайшов приятель і став весело бовтати про той про сем. Раптово світабоник згас. Хазяїн злякався, як би його гість потемки не стяг гроші.

- Друг! - викликнув він. - Ти повинен мені заприсягтися

Жив-Був хлопець. Він тільки що одружився. Ось рідні дружини стали кликати його у гості. Він і говорить своєму батькові:

- Пішли кого-небудь разом із мною. Мені одному йти соромно.

Батько запропонував піти з ним цирюльнику. Цирюльник почав відмовлятися - у нього, мол, і без того

Багато років прожив зі своєю дружиною Ангарайн із села Кольмель. Багато років молився він Богині-Матері, старшому Богу-Батькові, молодшому Богу-Батькові - усім трьом богам, щоб вони даровали йому сина, але благання його були даремні. Згадав старий Ангарайн

На одному дереві жили два птахи: ворона й горобчиха. Гнізда їх були поруч, на найвищій гілці.

А у ворони була така звичка: як почне її мучити голод, вона побере й з'їсть свої яйця.

Ось раз прилетіла ворона додому голодна й думає: "Чого б мені поїсти?" Дивиться

Одного разу Великий Дух сидів і дивився, як відіграють дітлах. Вони співали й сміялися, але на душі у Великого Духа було сумне.

-Пройде час, і ці діти зостаряться, - зітхнув він. - Знаю: у самого щасливого мисливця руки з роками перестають слухатися, волосся сивіють, ока сліпнуть, Та звірі старіють, і дивовижні, прекрасні квіти втрачають яскраві фарби й обпадають,

Це було

Жив-Був цар. Було у нього чотири сини. Три сини були одружені, а молодшого ще не женили. Тієї часом цар помер. Сіл на трон старший син. Більше життю любив він своїх молодших братів. А дружина у нього була зла й заздра. До царевичів їй було мало справи, так самий молодший був у старшого на піклуванні - ось вона й прийнялася що ні день над ним насміхатися. Чого він не попросить, вона йому у відповідь:

- Іди,

Жив колись один раджа. Він дуже любив слухати, як звіздарі пророкують по зірках долю.

Одного разу у столицю його держави прибув один мудрий старий звіздар, який робив паломництво у Бенарес. Раджа наказав негайно покликати цього мудреця.

Коли звіздар з'явився у царський палац, раджа побажав почути, що чекає його, раджу, у майбутньому.

На лихо, гороскоп, складений мудрецем,