- Далі
- Проглядів: 59
- 4-10-2016, 17:24
Жила-Була дівчина, кликали її Лаччхи. Одного разу відправилася вона з подружками по воду. Прийшли дівчини до колодязя й повели розмови про наречених так про весілля.
- Батько купив мені дороге весільне вбрання, - сказала одна.
- А для мене рідні нареченого шиють ошатне весільне плаття, - сказала інша.
Стали дівчиниЯкось пізнім вечором до комутти сеттияру у сад забрався злодій. Після вечері хазяїн пішов мити руки й помітив злодія, притаившегося під навісом, обплетеним бобами.
- Агов, дружина, принеси мені глечик води, - крикнув сеттияр. - Я прагну прополоскати рота.
Щораз, прополоскавшиУ прадавні часи був у одній країні великий гарний ліс. Звірі жили у ньому спокійно й щасливо. Ніхто нікого не пригноблював, ніхто нікому не докучав. Усі були зайняті своїми справами.
Жила у лісі одна лисиця. Посадила вона на узліссі дерева з дуже смачними плодами. Коли плоди дозрівали,У деякому царстві, у деякій державі жив-був цар. Скликав він одного разу всіх своїх придворних і наближених і задав їм таке завдання:
- А дістане чи у кого з вас відваги добути мені павича, що сміється шовковою пряжею, а плаче, перловими зернами?
МертваЦе було у дуже давні часи, коли наші предки ще не народилися. Одного разу у великому лісі вибухнула вночі страшна бура. Вона виривала з коренем дерева, ламала товсті галузі, обривала листя. Звірі у страху
Поховалися по своїх норах. Виття вітру було таким страшним, що видалося, начебто це завиваєОдного разу лютий тигр потрапив у клітку. Дарма ревів і бився страшний звір про залізні прути - пастка була така міцна, що тигр не зміг погнути у ній жодного прута. Але трапилося так, що у цей час неподалік проходив подорожанин. Побачивши його, тигр закричав:
- Про добрий батько! Згляньтеся треба мною! ВипуститеОдного разу, коли мудрець Параду після подорожі на землю повернувся у Вайкунтх і став перед Вишну, той сказав йому:
- Нарада! Ти, здається, обійшов землю. чи Всі там благополучно? чи Подають багаті милостиню? чи Почитають мене бідняки?
Посміхнувся Нарада й відповів:
- Пан мій! Ти, видне, уважаєш, що смертні