Трапилося так, що маленький піну поле бобами засіяв... Як засіяв, запитуєте? Так так само, як і усе. Тоді скликав він своїх друзів... Навіщо скликав, запитаєте ви? Усе зараз розповім, слухайте: Спочатку піну до бика приполз.

- Скажи-но мені, братик бик, - говорить, - чому тебе люди годують?

Жила-Була баба. Пішла вона одного разу до горшечнику й купила чотири горщики. Повернулася додому, поставила горщики на полицю, а сама дістала із глечика борошно й прийнялася пекти коржа. Здоров'я баба була слабкого, ходила згорбившись. Працювати їй було важке. Місить вона тісто й думає про свою гірку частку: "Ось був би у мене синок, пішов би він зараз жати пшеницю". Сказала це баба вголос

У владики Санбухапурама було дві дочки. Обидві вони народилися після обряду поклоніння священним світабоникам, тому старшу з них махараджа назвав Тунгавилякку (Незгасаючий світабоник), а молодшу - Куттувилякку (Світабоник на підставці).

Коли Тунгавилякку здійснилося

Жив-Був цар, і був у нього син. Прийшла цареві настав час умирати. Лежить він на смертному одрі, а навколо зібралися придворні. Підкликав отут до себе цар сина, побрав його руку, вклав її у руку свого старого радника й говорить:

- Синок! Роби всі, як він скаже.

Потім цар велів радникові пообіцяти, що той буде оберігати його сина, і незабаром

Одного разу маленький шакал дуже Зголоднів й прийшов до ріки. Від свого розумного батька він чув, що у ріці завжди найдеться, чому поживиться. Маленький шакал і не підозрював, що на дні цієї ріки живе злий, ненажерливий крокодил.

Не чуючи

Як завдяки своєму розуму й спритності Аппаджи став головним радником імператора

У часи колишні правил Виджаянагаром могутній імператор Кришна Діва Райя. Перед переможним його прапором відмінювалися правителі всіх околишніх князівств. Та ось одного разу повелів Кришна Діва

Жив у одному селі дуже хитра людина. Нічому він не був учений, а Усе-таки траплялося йому обманювати розумних і вчених людей. Та заприсяглася ця людина ніколи нікому не служити. Прийнявся він жити на те, що йому вдавалося добути своєю хитрістю.

Сів він якось

Давно це було. Розв'язав якось одна людина наварити провина. Склав вогнище під більшим деревом пипал, розвів вогонь і поставив на нього горщик з настоєм квітів дерева махуа. Довго тримав він горщик на вогні, але за цілий день не добув вина ні єдиної краплі. Пішов він тоді до знахаря й попросив у нього ради.

- Зрубай дерево, під яким ти склав вогнище, нарубай з нього дров і цими

Жив-Був горобець зі своєю горобчихою. Одного разу їй пощастило знайти кілька зерен рису, а самому горобцеві - сочевицю. Горобчиха сказала: - Послухай, давай зваримо собі кашу! Приготувала вона кашу, прикрила її й полетіла до колодязя набрати води. А горобець тим часом підкрався до чашки, у якій була каша, і у два ковтки з'їв її. Наситившись, ои поставив чашку на місце й сів у сторонці. Прилетіла

За давніх часів був у одному селі у однієї людини зять. Раз, говорять, прийшов він у гості до тестя й тещі. Теща рис і приправу готовить і із зятем бесіду веде. Так і вечір настав.

Ну, а приправу баба готовила зі свіжих втеч бамбука. Сготовила, води принесла - зятеві руки помити перед їжею