Імена промовляють сивими віками. (Література рідного краю)

Понад два століття минуло з того часу, як самобутній письменник Григорій Сковорода ходив по землі. Проте голос його не стихає, а все дужчає. Його заповіді справедливості, добра, людяності, працьовитості знаходять відгук і в наших серцях.

Ще за життя Сковороду називали “українським Сократом”, “українським Горацієм”, бо він значно розвинув на Україні філософію, літературу, педагогіку.

У своїх творах Сковорода оспівав природу України, її працьовитих людей, прагнення до щастя н волі, висміяв панів за їх паразитизм, за знущання

з народу. А ще він проголосив людину та її волю найвищою цінністю.

Твори Сковороди відзначаються афористичністю. Не одна крилата фраза з його творів пішла мандрувати по світу: “Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю”; “Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний”, “Ні про що не турбуватись – значить не жити, а бути мертвим”.

Григорій Сковорода є автором творів повчального характеру. У притчі “Вдячний Єродій” він говорить про велику роль природних нахилів людини: “Не вчи яблуню родити яблука: вже сама природа й навчила.

Загороди її лише

від свиней, зріж будяки, почисть гусінь”. Притча “Вбогий жайворонок” навчає нас судити про людину не за зовнішнім виглядом, а за розумом і серцем, жити чесно, пройматися горем ближнього. Гідність людини визначають не гроші і знатне походження, а чесне життя.

Дуже подобаються мені байки письменника, бо вони сатиричні. Ось “Бджола і Шершень”. Бджола символізує мудру людину, яка у природженому ділі трудиться. Шершень – це образ людей, які живуть крадіжкою чужого. Праця повинна стати природною потребою, “найсолодшою поживою”. Тільки тоді, стверджує Сковорода, життя матиме зміст і красу.

А як гостро критикував Сковорода здирників, бюрократів, пияків, розпусників, ледарів! Це пани, що стягають поля, купці і лихварі, що обманюють труда тих, чиновники та юристи, що зловживають своїм становищем, багачі, у яких “дім, як вулик, гуде від гуляк”. “Живіть мудро і не заплямовуйте совість” – ось до чого закликає великий філософ.

Жаль, що за його життя не було надруковано жодного твору. Проте Сковородинівські поезії швидко поширювалися в Україні устами народу. Гостре непідкупне слово Сковороди в моторошній темряві кріпосницької сваволі спалахувало чистим вогнем і торувало стежку народному щастю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Імена промовляють сивими віками. (Література рідного краю)