Ідейний зміст “казок” Салтикова-Щедріна


“Казки” Салтикова-Щедріна не випадокале називають підсумковим добутком автора. У них з усією гостротою підняті ті проблеми Росії 60-80 гг. XIX століття, которие хвилювали передову інтелігенцію. У суперечках про подальші шляхи Росії висказивались багато точок зору. Відомо, що Салтиков-Щедрін був прихильником боротьби ссамодержавием. Як і багато мислячих людей того часу, він був увлечен “народною” ідеєю й ремствував на пасивность мужика.

Салтиков-Щедрін писав, що незважаючи на скасування кріпосного права, воно живе у всім: “у нашім темпераменті, у нашім напрямі думок, у наших звичаях, у наших учинках. Всі, на що б ми ні проратили наші погляди, усе з нього виходить і на нього опирається”. Цим політичним поглядам і підпорядкована журнально-публіцистична діяльність письменника і його читературное творчість.

Письменник постійно прагнув зробити своїх супротивників смішними, тому що сміх – велика сила От і в “Казках” Салтиков-Щедрін висміює урядових чиновников, поміщиків, ліберальну интеллигенцию. Показуючи безпорадність і никнувчемность чиновників, дармоїдство поміщиків і одночасно підкреслюючи працьовитість, спритність російського мужика, Салтиков-Щедрин висловлює в казках свою основну ідею: мужик безправний, забитий правлячими станами. Так, в “Повісті про те, як один мужик двох генералів прокормив” Салтиков-Щедрін


показує повну безпорадність двох генералов, оказавшихся на ненаселеному острове. Незважаючи на те, що навкруги було в збилии й дичини, і риби, і плодів, вони ледве не вмерли з голоду.

Чиновники, які “народилися, воспиталисій і зостарилися” у якийсь регистратуре, нічого не розуміли й не знали “навіть слів ніяких”, крім хіба що фрази: “Примите запевнення в доконаному миємо поштінии й відданості”, генерали робити-те нічого не вміли й зовсім щиро веричи, що булки ростуть на деревах. І раптом їх осіняє думка: треба знайти мужика! Адже він обов’язково повинен бути, просто ” де-нібудь сховався, від роботи отлинивает”. И мужик дійсно найшовся. Він нагодував генералів і відразу за їх наказом слухняно в’є мотузку, який ті прив’язують його до дерева, щоб не втік.

У цій казці Салтиков-Щедрін висказивает думка про те, що Росія тримається на праці селянина, що незважаючи на свій природний розум і кмітливість, покірно підчиняется безпомічним панам. Ця ж думка розвивається автором у казці “Дикий поміщик”. Але якщо генерали з попередньої історії виявилися на незаселеному острові з волі долі, то поміщик із цієї казки увесь час мріяв позбутися від нестерпних мужиків, від яких іде дурний, холопий дух. Тому стовповий дворянин Ку-Чум-Кильдибаев усіляко пригноблює чоловікиков.

И от мужицький мир зник. І що ж? Через якийсь час “весь він… обростив волосамі… а пазурі в нього зробилися залізними”. Поміщик здичавів, тому що без мужика він не здатний навіть обслужити себе Глибока віра Салтиков-Щедріна в скритие сили народу видна в казці “Коняга”.

Замучена селянська шкапа вражає своєю витривалістю й життєстійкістю. Все її існування полягає в бесконечной важкій роботі, а тим часом ситие пустопляси в теплому стійлі дивуються її витривалості, багато міркують про її мудрість, працьовитість, розсудливості. Скореї всього, у цій казці Салтиков-Щедрін мав на увазі під пустоплясами интеллигенцию, що переливав з порожнього в порожїї, міркуючи про долі російського народу. Очевидно, що в образі Коняги відбитий кре стьянин-трудівник Героями “Казок” найчастіше стають звірі, птахи, риби.

Це говорить про те, що в їхній основі лежить російський народний фольклор. Звертання до нього дозволяє Салтико ву-щедріну е лаконічній формі й разом з тим сатирично гостро передати глибокий зміст. Візьмемо, приміром, казку “Ведмідь на воєводстві”.

Три Топтигина – це три різних правителі По характері вони не схожі один на одного. Один жорстокий і кровожерливий, інший не злий, “а так, скотина”, а третій ледачий і добродушний. І кожний з них не в змозі забезпечити нормальне життя в лісі. І стиль їхніх правления тут ні при чому.

Ми бачимо, що ніщо не змінило загальний неблагополучний порядок у лісових нетрях: шуліки ворон общипують, а вовки із зайців шкіру б’ють. “Таким чином, перед розумовим поглядом третього Топтигина раптом виросла ціла тіория неблагополучного благополуччя”, – іронізує автор Схований зміст цієї казки, у якій пародіюються реальні правителі Росії, у тім, що без скасування самодержавия нічого не зміниться. Говорячи про ідейний зміст “Казок” Салтикова-Щедріна, потрібно відзначити, що багато талановитих письменників XX століття (Булгаков, Платонов, Гроссман і ін.) саме й покизачи у своїх добутках, що відбувається, коли людина порушує вічні закони развитія природи, суспільства.

Ми можемо сказать, що література XX століття, що випробувало потрясіння соціальних революцій, полемизирует з літературою другої половини XIX століття, у тому числі із творчістю Салтикова^-щедріна. Події початку XX століття привечи мислячу інтелігенцію до разочарованию в народі, у те час як “думка народная” в XIX столітті була визначальної в багатьох російських письменників. Але тим богаче наше літіратурное спадщина, що в ньому є різні точки зору на шляху розвитку суспільства



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Ідейний зміст “казок” Салтикова-Щедріна

Categories: Твори з української літератури

Links