Ідейна спрямованість комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму”

Серед величезних багатств російської класичної літератури комедія “Горі від розуму” Грибоєдова займає особливе місце. Живі образи цієї комедії, розповідаючи про далекий Алл С о ч. Р У минулому, хвилюють і сучасного читача. Основний конфлікт комедії – боротьба “століття минулого” з “століттям нинішнім” – близький нам дотепер. У центрі зображення – панська Москва, але в репліках, розмовах грибоедовских персонажів виникає перед нами й вигляд столичного Петербурга, і саратовская глухомань, куди Фамусов загрожує послати

Софію, словом, неозорі простори Росії. У комедії представлені всі верстви російського суспільства початку XIX століття: від Фамусова й Хлестовой, представників московської знаті, до кріпосних слуг. А у викривальних мовах Чацкого звучить голос майбутніх декабристів. У комедії показано, що зіткнення “століття нинішнього” з “століттям минулої” було вираженням боротьби двох суспільних таборів, що зложилися в Росії після Вітчизняної війни 1812 року, – захисників кріпосної старовини й передовий дворянской молоді

У викривальних мовах Чацкого й у захоплених розповідях Фамусова відтворений вигляд

століття Катерини. Це “століття покірності й страху”, з вельможами “у випадку”, із придворними підлесниками, з божевільним марнотратством і бенкетами в чудових палатах. Цей “минуле століття” і є ідеалом фамусов-ского суспільства. “И награжденья брати й весело пожити” – у цих словах Молчалина, як і в замилуванні Фамусова вельможею Максимом Петровичем, виражені ідеали фамусовского суспільства. Мир Фамусовых складається не тільки із кріпосників – тузів, але й із прислуговуючих їм підлабузників – чиновників, таких, як Молчалин.

Молчалин став символом вульгарності й лакейства. Роблячи підлий учинок, він навіть не розуміє, що це підлість. Він зовсім щиро дивується, як це в маленьких чинах “можна сміти своє судження мати”.

Викриваючи ідеали “століття минулого”, Грибоєдов хотів показати, куди веде російське суспільство панування скалозубів, Фамусовых і їм подібних. Непримиренна ворожнеча захисників кріпосницьких підвалин до культури й освіти вела до відсталості Росії, до процвітання неуцтва, хабарництва, добровільного холопства. Ворогам вільнодумства й освіти протипоставлений у комедії Чацкий. В очах сучасників і наступних поколінь цей образ найчастіше зв’язується сдекабристами.

Рабської моралі Фамусовых і Молчалиных Чацкий протиставляє високе розуміння честі й боргу, суспільної ролі й обов’язків людини. Вільний і самостійний напрям думок замість преклоніння перед “думками чужими”, незалежність і горде достоїнство замість низькопоклонства й лестощів, служіння не особам, а справі в ім’я блага Батьківщини – такі моральні принципи Чацкого. Він жагучий захисник освіти й вірить у його чинність, у чинність слова

Чацкий завдає страшного удару своїми викриттями Фамусовым і Молчалиным. Їх спокійне й безтурботне існування порушене, їх викрили, їхні ідеали засудили. У відповідь фамусов-ское суспільство мстить Чацкому, розпускаючи плітку про його божевілля. Основний зміст комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” укладається в тім, що в ній зображується особиста Драма головного героя як суспільна драма цілого покоління людей епохи декабризму. Чацкий представляє в московському суспільстві його кращу, передову частину, він висловлює ідеї передових людей свого часу

Він бореться з усім мерзенним і нелюдським за гарне, гідне, чесне. Але у фамусовском суспільстві всяка незалежна думка, искреннее шляхетне почуття приречені на гоніння. Про подальшу долю гри-боедовского героя Герцен писав, що він ішов прямій дорогою на каторгу, тобто розділив долю декабристів. Змінилася епоха, пішли в минуле герої комедії, але багато чого з того, про що вони хвилювалися й сперечалися, дотепер хвилює нас. Розуміти життя, як Чацкий, – це щастя, важке щастя людини, що не може миритися з тим мерзенним, що залишилося й у наші дні. Цьому розумінню життя, боргу й щастя вчить розумна й глибоко людяна комедія “Горі від розуму”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Ідейна спрямованість комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму”