Жив цар. Та був у нього єдиний син.
Ось виріс царевич, дорослим юнаком став. Дивиться на нього цар, любується й думає:
"Старію я. Треба б мені царство синові передати. Добре, якби й у нього маленький спадкоємець ріс. Тоді міг би я вмерти спокійно". Ось підкликає він одного