Жив на світі бідняк. Була у нього корова. Пройшов час, перестала корова телитися. Розв'язав хазяїн продати її.

Послав він сина на базар продати корову за тридцять рублів.

Хлопчик обв'язав мотузкою корові рога й повів її у місто.

Водить він корову по базару, шукає покупця. Підходить купець і говорить:

- Продай теля, дам тобі три рублі.

- Не теля

Була на світі, а може, і ні, дуже бідна вдова, і був у неї маленький хлопчик. Хоч і працювала вона цілісінький день, злидарювала-кормила

Сина гірким сирітським хлібом, напувала солоними сльозами.

Підріс хлопчик і говорить матері:

- Досить тобі однієї томитися, піду у батраки!

- Добре, синок, іди, так тільки не забувай мене!

- Буде час - відвідаю,

Було те або не було - Жив у одному селі один дуже багатий цар. Ось одного разу говорить цар своїм мисливцям:

- Підіть на полювання й убийте першого звіра, якого зустрінете. Пішли мисливці, ідуть, бачать - на галявині оленяча матка. Тільки навели рушниці, щоб убити її за наказом пануючи,

Жили у одному селі дві баби. Одна жила по одну сторону ріки, інша - по іншу. Далеко йшла поголоска про їхню сварливу вдачу. Не встигне зійти сонечко, а вони вже отут як отут на березі ріки - сперечаються, сваряться до самого вечора. Та ніхто не знає, чого вони сваряться так шумлять,

Жили колись, а може, і ні, бідняки - чоловік і дружина. Нікого не було бідніше - халупа їх уся розвалилася й дах валився їм на голів.

- Немає більше сил так жити, - говорить селянин дружині, піду підроблю у іншому селенье. На березі однієї річки зустрів він рибалки.

- Побери мене у працівники, добра людина, послужу тобі вірою й правдою, - попросив бідняк.

- Поберу,

Жив у старожитні часи тесля. Умінням і розумінням прославився він на весь край. Побудував тесля собі будинок на ви - соком стовпі. Та не простої будинок - з ранку до вечора обертався, сонцем з усіх боків висвітлювався. Народився у теслі син. Коли хлопчик підріс, майстер і його навчив свого ремесла. Пройшли роки. Зостарився тесля. Настала настав час женити сина.

- Слухай, синок, тобі

Говорять, жив колись цар. Жив він безтурботно, не обтяжував себе справами, цілісінький день бенкетував і веселився.

Був у царя розумний слуга. Дивував він безтурботності пануючи.

Та ось не витерпів і дорікнув одного разу государя: - У твоїх руках життя народу, цар, а ти зовсім не думаєш про справи держави, не печешся про своїх підданих. Усі

Бенкетуєш

Жили-Минулого, а може, і ні, старий з бабою. Горювали бідняки, що немає у них дітей.

Одного разу старий орав землю на своєму полі. Опівдні зібралася баба понести йому поїсти. Поклала у хурджин кукурудзяний корж, глечик кислого молока й пішла у поле. Вийшла за околицю й раптом

На окраїні села селянин орав землю. З будинку разом з робочою худобою прибіг і кіт, і у самий розпал оранки ганявся він на узліссі лісу за метеликами й кониками.

У цей час по лісу біг тигр. Дуже здивувався тигр, забачачи кішку, і запитує:

- Братик, ти, видне, з нашого роду, але чому ти так малий? Хитрий кіт прикинувся страждальцем

Жили-Минулого, а може, і ні, старий з бабою. Народився у них на старості років хлопчик. Незабаром старий умер. Залишилася ста - руху одна - важко їй стало жити. Повела вона сина у ліс до кульгавого оленя й попросила вигодувати молоком.

Пройшов час. Хлопчик підріс, бігає з оленем по лісу. Полював у тому лісі одного разу