ГРИГІР ТЮТЮННИК – ЛІТЕРАТУРА другої половини XX – початку XXI століття

ЛІТЕРАТУРА другої половини XX – початку XXI століття

ГРИГІР ТЮТЮННИК

(1931-1980)

Письменник. Належить до покоління шістдесятників.

Новела “Три зозулі з поклоном”

Ключові слова:

– епос;

– новела;

– автобіографічна основа;

– присвята – “Любові Всевишній присвячується”;

– три зозулі – любовний трикутник, три долі;

– складність людських стосунків в історії про нещасливе кохання;

– возвеличення любові як високої християнської цінності, яка вивищує людину над буденністю, очищає її душу.

Цитатник

Про Гр. Тютюнника та його твори:

– Його новели і повісті суворі, витримані у вищих вимогах правди життєвої, автор не заграє зі світом, з героями й з істиною, письмо його точне, вивірене, ощадливе, часто новели нагадують мовби гравюри на сталі.

(П. Загребельний)

– Живописець правди – так можна б визначити і творчі принципи письменника, і весь лад його душі, а відтак і його стиль, позначений справді яскравою індивідуальністю.

(О. Гончар)

Із новели “Три зозулі з поклоном”:

– Вона стоїть без хустки, сива, пишноволоса – колись її волосся сяяло проти сонця золотом, тепер не сяє. Видно, думаю собі, волосся умирає раніше, ніж людина (опис Марфи Яркової).

– Марфа – тоді її в селі за маленький зріст звали “маленькою Марфою” – знала, що лист

від тата приходить раз на місяць. Вона чула його, мабуть, ще здалеку, той лист, мабуть, ще з півдороги. І ждала (Марфині передчування).

– У горі, сину, ні на кого серця немає. Саме горе (Софія синові про Марфу).

– …він якось і не старів, однаковий зоставався і в двадцять, і в тридцять годочків… сокіл був, ставний такий, смуглий, очі так і печуть чорнющі. Гляне було – просто гляне і все, а в грудях так і потерпне. А в останнє, як бачила його… то вже не пекли, а тільки голубили – такі сумні. Дивиться ними – як з туману (опис Михайла).

– А Карпа хоч викинь. Сидить, у стелю дивиться. Або у вуса дме, то в один, то в другий – розпушує. То я йому галушок миску гарячих (він їсти страх любив), ложку в руки і їж, Карпе! І тьопає, як за себе кидає… Товстопикий був, товстоногий. ї рудий – матінко ти моя… Як стара солома (опис Карпа Яркового).

– …я чую щодня, що десь тут коло мене ходить Марфина душа нещасна. Соню, сходи до неї і скажи, що я послав їй, як співав на ярмарках Зіньківських бандуристочка сліпенький, послав три зозулі з поклоном, та не знаю, чи перелетять вони Сибір неісходиму, а чи впадуть від морозу. (“Сибір неісходиму” було нерішучою рукою закреслено густим чорним чорнилом, а вгорі тою ж рукою написано знову: “Сибір неісходиму”).

Сходи, моя єдина у світі Соню! Може, вона покличе свою душу назад і тоді до мене хоч на хвильку прийде забуття (з останнього листа Михайла).

Літературний диктант

1. До якого покоління письменників належить Гр. Тютюнник?

2. Чому присвячена новела “Три зозулі з поклоном”?

3. Від якої особи ведеться розповідь у новелі?

4. В описі якого героя (героїні) використано порівняння “як сама худорба”?

5. Якого кольору було Марфине волосся?

6. Яку частину листа цілувала Марфа?

7. Кому належить репліка “Чорнила слізьми не розмаж”?

8. У якому місті Софія востаннє бачила Михайла?

9. Яким голосом виконував пісні Михайло?

10. Хто в новелі “катувався над галушками”?

11. Кого описано словами “Товстопикий був, товстоногий. І рудий – матінко ти моя… Як стара солома”?

12. Яке дерево найчастіше згадується в новелі?

13. Від кого на ярмарку Соня й Михайло почули пісню про три зозулі?

14. Що символізують три зозулі?

15. У який спосіб студент-оповідач заробив гроші на дешевий костюм?

16. Які два слова було закреслено в останньому листі Михайла?

17. Яку винагороду давала Марфа дядькові Левку за можливість пригорнути до грудей Михайлового листа?

18. Завершіть речення “Тоді не було б тебе… – шумить “татова”…”

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
ГРИГІР ТЮТЮННИК – ЛІТЕРАТУРА другої половини XX – початку XXI століття