Глібов Леонід Іванович Два кума

Схожі твори:

1. Глібов Леонід Іванович Осел і Соловей Раз у вишневому садочку Лежав Осел у холодочку. Побачив він між рястом Солов’я І став йому гукати: – Здоров, співун! Насилу вглядів я; Який маленький ти, а кажуть, що горлатий. Ану, лишень, утни! Казали у дворі індики, Що ніби ти співать мастак великий, Чи, може, брешуть, вражії сини? Ану, нехай...
2. Глібов Леонід Іванович Пеня Частенько між людьми буває, Один свою біду на другого звертає, А іноді ще так крутне: Не можна на людей, так він на біса спхне. Щоб не наскочити на лайку, Я розкажу вам байку. Жив-поживав козак заможний Клим. Вподобавсь він щасливій долі: Де не повернеться, вона усюди з ним – І...
3. Глібов Леонід Іванович Вовк і Кіт В село із лісу Вовк забіг… Не думайте, що в гості, братця! Ні, в гості Вовк не забіжить; А він прибіг, щоб де-небудь сховаться; Проклятий люд з собаками настиг… І рад би Вовк в які ворота вскочить, Та лишенько йому,- куди не поглядить – Усюди Вовченька недоленька морочить,- Хоч сядь...
4. Глібов Леонід Іванович “Мостивсь я в лузі на потіху…” Мостивсь я в лузі на потіху Веселу загадку піймать, І повну торбу дітям сміху Мені судилося набрать. Зробив я хатку невелику; Вітрець дмухнув – і хатка бух! Я плюнув вітрові у пику І заховався у лопух. Дивлюся – щось по лугу скаче Та біля мене зразу бух… “Здоров,- гукає,- небораче!...
5. Глібов Леонід Іванович “Раз пішов я на отаву…” Раз пішов я на отаву І наткнувся на прояву: Довга-довга і страшенна, Мов гадюка здоровенна, Голова десь за горами, Ноги вперлись між лісами. Став я, хвертом в боки взявся І до неї обізвався: “Де ти в біса узялася І чого тут розляглася?” Чую – десь щось загуділо, Буйним вітром зашуміло:...
6. Глібов Леонід Іванович Старець Ішов Старець по долині З ламанцями у торбині; Кругом поле зеленіло, Хлібороба веселило, – А у тебе, Старче сивий, Нема поля, нема ниви,- Вітер тихо промовляє, Жалю серцю добавляє. Скрізь безлюдно по дорозі; Шумлять верби по облозі, Вітер віє-виграває, Старець слізоньки ковтає. Аж назустріч із-за жита Вийшла Доля грошовита, Любо-мило...
7. Глібов Леонід Іванович Лев-дідуган Лев-дідуган на світі довго жив; Багато лиха наробив; На старість підтоптавсь, нема вже тії сили, Що при здоров’ї мав! І ноги трусяться, і очі помутніли – Зовсім нікчемний став; Лежить, одкинув хвіст і смерті дожидає, А ще ричить і зо зла позирає, Неначе хоче настрашить. Минулися вже тії роки. Що...
8. Глібов Леонід Іванович Цікавий Раз край дороги Влас копиці волочив. Вродило сіно – весело й робилось… От як надвечір сонечко схилилось, Мій Влас полуднувати сів. Глядить – щось їде по дорозі… Йому й байдуже, хто на возі… Коли зближається – аж то Кіндрат, Всесвітній кум і сват. – Здоров, Кіндрате! – Влас гукає.- Куди...
9. Глібов Леонід Іванович “Веселий, ясний був деньочок…” Веселий, ясний був деньочок. Пішов я в поле погулять, Щоб любим дітям на віночок Волошок в житі назбирать. Тихенько нива шелестіла, Вітрець тепленький подихав, Сіножать квітами пахтіла, І жайворонок десь співав. Згадав і я весну, співаю… Дивлюсь – сидить… зовсім козак: Чуприна, вуси… не вгадаю… Чи то мені здається так?...
10. Глібов Леонід Іванович Вовк і Кундель Бурмило Кундель вирвався на луг – На волі трохи погуляти, Бо остогид йому ланцюг, Обридло в курені лежати. Піткнувсь у чагарник… Коли глядить – Назустріч Вовк біжить. Бурмило витріщивсь і став брехати – Стій!- крикнув Вовк.- Чого свариться нам! Ось не дурій, дай покій ти зубам! Я хочу щось тобі...
11. Глібов Леонід Іванович Танці За тридев’ять земель… забув, признаться, де… Був собі Лев – король силенний, Такого не було ніде – Страшенний, здоровенний; Якби наткнувсь хто невзначай, То, певно, вмер би з переляку; Одним він махом, під случай, Бувало, вб’є скотину всяку. Багатий дуже був той край, Де він королював; чого не забажай, Всього...
12. Глібов Леонід Іванович Пташка Жила в мене пташка в цяцькованій клітці, Було їй доволі зерна і водиці; Співала коханка, себе розважала І томлену душу мою звеселяла. Надворі лютує зима-лихоманка, А в мене у хаті щебече веснянка, Аж серце радіє, неначе я чую Весну мою давню, весну золотую… Раз якось весною, у ясну годину, Я...
13. Глібов Леонід Іванович Смерть Олега Окончив с вражьею землей Давно желаемую битву, Олег с дружиной шел домой Принесть богам своим молитву. И конь его, живой, лихой, Гордяся бранною уздою, Играл, как лебедь молодой Играет гордо над водою… Как вдруг навстречу им, с сумой, Идет, на посох опираясь, Старик с седою бородой, Свернуть с дороги им...
14. Глібов Леонід Іванович Ярмарок Тече, шумить Дніпро славний, Дорога весела: Луги, піски, ліси, гори, Городи і села. Городище стоїть вище, А Власівка нижче; Чого мені в Городище? У Власівку ближче. В Городищі спотикачі, Тини й перелази, А Власівка ярмаркує На рік по три рази; Тут немає перекору, Ми самі хороші,- Гуляй, душа, без кунтуша!...
15. Глібов Леонід Іванович “Гоп! Гоп! Діти-молодята!..” “Гоп! Гоп! Діти-молодята! І дівчата, і хлоп’ята! Годі бігать і скакать: Буду загадку казать: Як була я молодою, Грала в хрещика з весною І між квітками росла, Зеленіла і цвіла. Добрі люди доглядали, Шанували, поливали, Щоб жила краса моя, Щоб доладна я була. Як підкрадеться до мене Те бадиллячко зелене,...
16. Глібов Леонід Іванович Диковина Ішли у город дечого купити Два чоловіка із селян – Гордій та Севастян. Гордій умів на світі жити, Куток свій щиро поважав, Далеко щастя не шукав,- Шукають щастя нещасливі,- Воно само його знайшло, В своїм добрі, на рідній ниві І виросло, і розцвіло. От Севастян – се друге діло; Тому...
17. Глібов Леонід Іванович На перелазі Минає заспаная ніч; Уже на світ благословиться; Про Новий рік весела річ От-от усюди розлетиться. Старий Сатурн не спить, сидить На перелазі “для параду”, Де слідом день за днем біжить У тую вічную леваду. І Рік старий туди приплівсь, Аж ледве ніженьки волочить; Звичайно дідові вклонивсь І моститься, щоб перескочить....
18. Глібов Леонід Іванович Щука й Кіт Один мордатий Кіт до Щуки учащав; Пройдисвітка зубата знала, Чого хвостатий кум бажав: До берега частенько припливала І щиро куманька свого Карасиками шанувала, А Кіт і не цуравсь сього, Бо жирная мишва вже приїдаться стала. Раз каже Щука так йому: – Возьми мене мишей ловити.- Дивуючись, кум глянув на куму...
19. Глібов Леонід Іванович Муха й Бджола Весною Муха-ледащиця Майнула у садок На ряст, на квітки подивиться, Почуть Зозулин голосок. От примостилась на красолі Та й думає про те, Що як то гарно жить на волі, Коли усе цвіте. Сидить, спесиво поглядає, Що робиться в садку; Вітрець тихесенько гойдає, Мов панночку яку… Побачила Бджолу близенько: – Добридень!...
20. Глібов Леонід Іванович Дуля І Гуляло море на просторі, З далеких гір туман глядів, Як свічечки, блищали зорі, І місяць весело світив. Була безсонная година; Не спала ніч, ніхто не спав, Не спала тихая долина, Вітрець губатий жартував, Десь деренчав деркач горлатий, Кигикав чайчин голосок, Посвистував кулик дзьобатий, Дзинчав комар, гудів жучок; В гаю...