Героїня історичного роману-трилогії “Кристин – дочка Лавранса”

У романі життя Кристин описане до самої її смерті; всі події розвертаються на історичному тлі Норвегії XІV століття (роман не раз порівнювали з “Війною й миром” Л. Толстого, його називають “Илиадой” Півночі). Включення в роман елементів норвезького фольклору й використання традицій ісландської родової саги дозволили створити образ, епічність якого передана через щоденність, наповнену психологічними протиріччями, внутрішнім трагізмом

Самоствердження особистості Кристин у вічному протистоянні двох сознаний – чоловічого

й жіночого; у протиставленні укладів життя – рицарсько-аристократичного й крестьянски-хозяйского. К. по життєвому призначенню породжена господаркою, матір’ю, дружиною. Її обранець, Эрленд, представник стародавнього аристократичного роду, легковажн і безгосподарний, виявившись утягненим у державну діяльність, у результаті розкриття змови втрачає маєтку, почестей, і тільки втручання впливових родичей рятує йому життя. Але ніщо не може змінити його сутності лицаря-аристократа, він так і не стає хазяїном-хуторянином, чого зажадали від його життєві умови, що змінилися, і чого чекала від нього сама К. Эрленд
не міняє укладу життя воїна-лицаря, живучи на хуторі із численною сім’єю. Селянка зі стародавнього вільного роду, уміл, сильна, вільна, витривалі, готова багато чого звалити на свої плечі й не зігнутися, не ослабшати під вагою непосильної ноші, Кристин веде безперервну любов-битву з Эрлендом, залишаючись вічною жінкою, живий, страждаючих, жорстокої, ніжної й завжди героїчної – верб життя, і всмерти.

Сама Унсет уважала, що в історичній зміні звичаїв, віри самим незмінним залишається природа людської душі, вона писала: “Права ті критики, які затверджують, що К., по суті, одна з моїх героїнь-конторниць, одягнена в інший одяг… Жіночої ж фігури в моїх сучасних романах – у більшому або меншому ступені – господарки у вигнанні”. Привабливість, особистісну близькість образа К. відчувала М. І. Цветаева, восхищавшаяся романом, що став для неї настільною книгою у важкий паризький період

У життєвій боротьбі, радостях і стражданнях героїчно реалізуються всі сили, закладені в душі К. На смертному одрі, умираючи від чуми, який вона заразилася, рятуючи дитини від юрби, що озвіріла, К. згадала все своє життя,”на яку ремствувала, гарчала, нарікала і якої всіляко противилася. І все-таки вона любила це життя, воно радувалася й поган і гарному, і не було дня, який би вона погодилася повернути господу Богу, не було такого страждання, яким би вона пожертвувала без жалю…”.

Цілісність і завершенность життя й долі Кристин благословенна свого життя, що прийняло перед смертю кожна година, визначають унікальне місце цього глибоко християнського образа у світовій літературі

Вираження “епоха Кристин, дочки Лавранса” стало назвою певного періоду в історії Норвегії (Л. Брауде). Образ К. не автобиографичен по зовнішньої собитийной канві, але він глибоко автобиографичен по таємної неизреченности внутрішньої життя Сигрид Ун-сет. Ім’я письменниці й ім’я створеного нею образа стали синонимичними. Норвезькі художники запам’ятали С. Унсет в образі “Мати Норвегія”, “Мати Природа”, Эдвард Мунк відтворив Унсет на полотні “Історія”. “Сигрид чи Унсет, – запитав якось один американський журналіст сина письменниці, – створила “Кристин, дочка Лавранса” або “Кристин, дочка Лавранса” створила Сигрид Унсет?” Ім’я літературної героїні Кристин носить одна з вулиць Осло


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Героїня історичного роману-трилогії “Кристин – дочка Лавранса”