Герой “вакхической драми” Анненского “Фамира-кифарэд”

Слідом за недошедшей до нас трагедією Софокла Ин. Анненский замислив “трагічного Фамиру”. Історичний мотив у викладі автора такий: “син фракийского пануючи Филаммона й німфи Агриопи, Фамир або Фамирид, прославився своєю грою на кіфарі; його гордовитість дійшла до того, що він викликав на змагання муз, але був переможений і на кару позбавлений музичного дарунка”. Ин. Анненский ускладнює цю схему раптовою любов’ю німфи до свого сина й малює останнього мрійником, далеким любові й все-таки гине в мережах закоханої в нього жінки

Доля

є в образі блискуче байдужої музи ліричної поезії – Эвтерпи. Ф. випалює собі вугіллям ока і йде випрошувати милостині; злочинна мати, перетворена в птаха, супроводжує його в скитаниях, вона витягає жереби із уже марної кіфари. Ф.- безумець мрії, її мученик. Він усунутий від життя, одержимо музикою й нагадує пустельника, що живе тільки духовними радостями. Він визнає єдиного бога – споглядальника Аполлона – і не бажає приєднуватися до плотських радостей дионисийских дійств сатирів, вакханок і менад. Речення кимфи про змагання з Эвтерпой змушує Ф. метатися між “зірками й жінками”, він мріє стати
титаном, що викрав з небес вогонь. За гординю Ф. покараний Зевсом, що приговорили його, “щоб музики не пам’ятав і не чув”. У приступі розпачу він позбавляє себе дарунка зору

Сюжет іншого часу, іншої культури інтерпретувався Анненским відповідно до ідей початку XX століття, “із хворобливою обережністю сучасної людини”, як писав О. Э. Мандельштам. Модифікований міф ставав способом самовираження поета, втіленням туги, самітності людини, нездатного відновити зв’язку з миром, що втратив надію на гармонію. Піднесені мрії Ф. виявилися розбитими при зіткненні з відсталою матерією життя, але його “мислестрадание” сіяло сумнів у правомірності існуючого миропорядка, у якому неможливо вільне існування особистості. Ця тема підкреслена контрастами між ліричним і буденним, дана в співвідношеннях комічних і трагічних елементів драми, у її просторово-колірній гамі сцен, низкою рухаються від “блідо-холодної”, “блакитної емалі” до “порошно-місячного”, “белесоватой” і “зарьовій”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Герой “вакхической драми” Анненского “Фамира-кифарэд”