Герой роману И. С. Тургенєва “Рудин”

В образі Рудина Тургенєв розглядає історію так званого “зайвої людини”. Р. підготовлений цілим поруч героїв попередніх творів Тургенєва: Андрій Колосов (“Андрій Колосов”), Олексій (“Переписка”), Яків Пасинків (“Яків Пасинків”) і ін. Але фігура Рудина набагато значніше всіх попередніх образів. Тургенєв неодноразово відзначає суперечливість свого героя: ентузіазм, бажання діяти в ім’я досягнення ідеалів сполучається в ньому з незнанням “живого життя”, невмінням втілити в реальності всі, про що він міркує настільки

красномовно. Наприкінці роману автор дає узагальнений образ героя: це людина, що не тільки заподіяла біль іншим, але й страждаючий сам, приречений бути вічним блукачем

Тургенєв показує свого героя на широкому тлі мешканців дворянських гнізд: очевидна перевага Рудина над лицемірною поміщицею Ласунской, її нахлібником Панделевским, отрицателем Пигасовим. Більше повному розкриттю образа Рудина служать такі діючі особи, як дочка Ласунской Наталя й друг юності Лежнев. Тургенєв утягує героя в традиційне “випробування любов’ю”, і Р. його не витримує. Перед щирою й люблячою Наталею він виявляється

безвладною людиною, не здатним прийняти на себе тягар відповідальності за неї долю

В образі Рудина Тургенєв запам’ятав епоху 30-40-х рр. Звідси смерть Р. на барикадах у Парижі під час революції 1848 р.: він гине разом з кінцем своєї епохи. З того ж часу прототип Р.- М. А. Бакунин, один з найвизначніших представників російського суспільного руху


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Герой роману И. С. Тургенєва “Рудин”