Герой нашого часу – роман М. Ю. Лєрмонтова про трагедію неабиякої особистості в умовах “залізного” століття


Мета уроку:

1.Познайомити з історичною обстановкою й умовами, у яких замислювався й створювався роман

2. Показати трагедію покоління 30-х років XІXвека, ” епохи безвременья”

3. Розкрити тему, ідею й зміст заголовка роману М. Ю. Лєрмонтова, показати зв’язок роману з літературною традицією

4.Виховувати в учнів повага до історії Батьківщини, до діянь попередніх поколінь

Тип уроку:

Лекція з елементами бесіди

Устаткування уроку:

1. Комп’ютерна презентація

” Герой нашого часу”- роман М. Ю. Лєрмонтова

Про трагедію неабиякої особистості в умовах “залізного” століття

2. Текст роману ” Герой нашого часу”

План уроку:

1. Епоха “безвременья” ( 30-е роки XІX століття)

2. Міркування поета про історичні долі свого покоління

( ” Дума” 1838рік)

3. Зміст заголовка роману ” Герой нашого часу”:

А) тема роману;

Б) ” Дивний” людина – герой оповідання;

В) ідея роману

4. Композиція роману

Методи навчання:

1)евристичний;

2)проблемний

Епіграф уроку:

Сумно я дивлюся на наше поколенье!

Його прийдешнє – иль порожньо, иль темно,

Меж тим, під тягарем познанья й сомненья,

У бездіяльності зостариться воно

М. Ю. Лєрмонтов ” Дума”

1.Вступне слово вчителя

Звертаючись до портретів М. Ю. Лєрмонтова на, учитель вимовляє наступні слова:


” Ока-Врата душі людської”, – так уважав поет. Подивитеся на портрети М. Ю. Лєрмонтова, які визначення ви можете підібрати до вираження очей цієї людини?

– Молодці, а мені здається, що про очі Лєрмонтова можна сказати його ж словами: ” Ока чорні, як у гірської сарни, так і заглядали до вас у душу..”.

Який же сум уразив душу поета, що настільки блискуче дебютував? Досить сказати, що в період з 1827 по 1837 роки Лєрмонтовим було створено понад 300 віршів, близько 20 поем, 6 драм, 1 незакінчений роман у прозі, почато кілька прозаїчних повістей. І за всі ці року, по суті, нічого не надруковано. Вимогливість до себе воістину унікальна. В 1837 році Лєрмонтов приступився до безпосереднього здійснення задуму роману ” Герой нашого часу”, що породжував і продовжує породжувати постійні суперечки й дискусії про нього. Одна з найстарших дослідниць творчості Лєрмонтова Гернштейн е. Г., підбиваючи підсумок своїм багаторічним вишукуванням, дійшла висновку: ” Роман Лєрмонтова – самий загадковий добуток російської літератури…”. А може бути, це добре, що суперечки не вмовкають? Можливо, так і мабуть, як припускав ще В. Г. Бєлінський

От і ми з вами приступаємо до знайомства з романом. Хочеться, щоб ви наблизилися до його більше глибокого прочитання й розуміння, відкрили для себе складний і суперечливий мир головного героя Печорина, героя в

” дивно блискучих очах” якого було “щось”

2.Оголошення теми уроку, його цілей, запис епіграфа уроку

3.Лекція з елементами бесіди

Учитель читає висловлення шефа жандармів, начальника 3 відділення Бенкендорфа про Росію 30-х років

Питання до учнів:

– чи Згодні ви із цією думкою? Згадаєте історію, як характеризуються 30-е роки XІXвека? Чому?

( Епоха ” безвременья”, що наступила слідом за розгромом повстання декабристів.)

Питання до учнів:

– У полеміку із цією офіційною точкою зору вступає Лєрмонтов. Як ви думаєте, у якому добутку він виразив свою незгоду з точкою зору Бенкендорфа?

( ” Дума” 1837 рік)

Учні слухають вірш у виконанні Олега Даля

Питання до учнів:

– Що ж говорить поет про минуле, про родовід нинішнього покоління? Відповідь підтвердите Лєрмонтовскими рядками

– Яке сьогодення цього покоління?

– чи Залишить воно слід? Що очікує його в майбутньому?

– Невже це покоління було загублено для Росії? Як ви думаєте?

( Потрібно згадати, що були Герцен, Лєрмонтов, Бєлінський)

– Ви праві, спрага дії була властива одиницям, а що очікувало покоління в ” початку поприща”?

– Напевно, спроба відповісти на це питання й послужила поштовхом до написання нового роману, задум можна віднести до 1837 року

Учні читають уривок з ” Передмови”.

Учитель:

-Лєрмонтов прямо відсилає читача до своїй ” Думі” Сильна й обдарована особистість Печорина вписана в епоху ” безвременья”. Він начебто прийшов у роман зі словами: ” И царює в душі якийсь холод таємний, коли вогонь горить у крові” Отже, як ви визначили тему роману?

( Життя й учинки покоління 30-х років XІXвека)

Учитель:

– Героєм свого роману Лєрмонтов зробив людину неабиякого. Він дивиться на свого героя як на явище виняткове. Спочатку роман був названий ” Один з героїв нашого часу”. Але ця назва була відкинута, і закріпився інший варіант: ” Герой нашого часу”. Як ви думаєте, чому? Якої людини можна назвати героєм стосовно до тої історичної ситуації?

( Людини, здатного до дій, до вчинків)

Учитель:

– Уже в першому розділі роману Лєрмонтов підкреслює одну особливість свого героя. Як характеризує Григорія Олександровича Печорина Максим Максимич у главі ” Бела”? Відповідь підтвердите текстом

Учитель:

– Отже, Печорин – ” дивний” людина. Дивним називає його Князівна Мери, Вернер. Та й сам герой не раз зізнається у своїх чудностях. Прочитайте його визнання Максимові Максимичу, що дозволяє зрозуміти, чому він охолонув до Беле?

– Згадаєте, з якими “дивними” людьми в російській літературі ми вже зустрічалися?

( Чацкий, Онєгін)

– Ви праві, створюючи образ Печорина, Лєрмонтов опирався на певну літературну традицію.

У чому чудність цих героїв?

( У своєму розвитку ці герої ступнули далі більшості своїх сучасників)

– Ми бачимо, що ” дивний” людина Печорин – людина з неабиякими задатками, т. е йому дане більше, ніж іншим, обмежений рамками

” залізного” століття. Чи зможе він реалізувати себе, знайти своє місце в житті? Як ви думаєте?

Питання кучащимся.

– чи Вдалося йому знайти себе в любові до Беле?

– чи Залишився він з Максимом Максимовичем?

– чи Приніс він щастя Вірі?

– Що він зробив з “гніздом” мирних контрабандистів?

– На що приречено Печорин?

( самітність, нерозуміння)

– Це чи не трагедія для людини? Та яку ж ідею виразив автор у романі?

( учні записують висновок)

Учитель:

– Оборотний увага на те, як композиція роману допомагає авторові розкрити цю ідею. Представте, що вам має бути знайомство із зовсім незнайомим для вас людиною. Із чого ви почнете?

– Будучи проникливим психологом, Лєрмонтов своє оповідання про Печорине починає зі спогадів про нього Максим Максимича ( ” Бела”). Потім про свою випадкову зустріч із героєм розповідає офіцер-оповідач (” Максим Максимич”, ” Передмова” до ” Журналу”). І нарешті, оповідання цілком переходить у руки самого героя ( ” Тамань”, ” Князівна Мери”, ” Фаталіст”)

Така композиція відбиває “розірваність” життя героя, відсутність у ній єдиного об’єднуючого початку, великої мети.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Герой нашого часу – роман М. Ю. Лєрмонтова про трагедію неабиякої особистості в умовах “залізного” століття

Categories: Шкільні твори

Links