Герой драми Г. Ибсена “Будівельник Сольнес”

Сольнес один із самих складних і суперечливих образів Ибсена: мечтающий про надлюдський подвиг, він сам собі самий жорстокий, безжалісний прокурор. Автор знайомить нас із героєм незадовго до його загибелі. Можливо, найдужче почуття, пережите цією літньою людиною,- страх. Спочатку здається, що він боїться виявитися гірше, чим повинен або міг би бути. Він повинен бути кращим архітектором, кращим Будівельником, яким був десять років тому, у період свого творчого тріумфу, коли водрузив переможний вінок на шпиль побудованої їм вежі. Тоді він уперше зустрівся з дівчинкою Хильдой і пообіцяв їй “королівство”, за яким вона рівно через десять років, у точно призначений день, 19 вересня, є. Хильда відразу визнає, що ніхто, крім нього, не має права бути Будівельником, що в точності збігається з жагучою переконаністю самого З.

Тому він не дає можливості для просування молодих і явно більше талановитих співробітників. “Юність – це відплата”,- говорить Сольнес маючи на увазі необхідність відповідати за невиконані обіцянки молодості, закономірність покарання наочною демонстрацією нового перед особою старого й що йде. Герой жорстоко заздрить собі самому, з минулого, тому, ким він так і не став. Він хоче бути подібний до вікінга, хоча в ньому більше від троля: у С. немає мужньої простоти, скульптурної визначеності вікінга – він істота двоїстої, порочної

природи, що усвідомить власну приналежність миру незрозумілому, страшного, непідвласного повсякденному розумінню

Він не викрадає жінок, як вікінги, він спокушає їхньої душі, обіцяючи їм те, чого дати не в силах. І справа навіть не в малій готовності любити – він приречений розчаровувати, тому що зачаровує видимістю того, чим насправді не володіє: талантом, красою й шляхетністю особистості. Необхідна наполегливість і завзятість Хильди, з дитинства зачарованою картиною торжества молодого С., щоб “правда про троля” не зломила рішучості зв’язати з ним долю

Героєм не тільки володіє заздрість до покликання, що не відбулося, Будівельника. З жахом Сольнес. розуміє, що він Руйнівник. Троль, що володіє ним,, обдаривши, жорстоко карає: досить помислить про бажаний, щоб воно матеріалізувалося. Так трапилося із трагічною загибеллю його дітей. Колись мрія С. про те, щоб згорів їхній старий будинок, щоб він, побудувавши новий, міг прославитися як великий будівельник, збулася, хоча ніякого матеріального стосунку до цього герой не мав. Але після пожежі в дружини пропало молоко, і діти (хлопці-близнюки) не вижили. С. зовсім справедливо вважає себе винним у їхній смерті. Міфологічно народження дитини – смерть батька

Підсвідомо Сольнес боїться всякого нового життя, навіть втіленої у власному потомстві. Три пустующие дитячі символізують твердження його власної непорушності. Дві дитячі – для померлих дітей, третя – немов для самого Сольнеса, того вічно юного й надії, що подає, яким він хоче бути. Йому необхідне безсмертя. Але юність в особі Хильди посуває його на неможливе. С., піднявшись на вибудувану їм вежу, падає відтіля, відчувши страх висоти. Ипогибает.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Герой драми Г. Ибсена “Будівельник Сольнес”

Categories: Нові твори

Links