Генріх Манн один з видатних прозаїків-реалістів XX сторіччя

Генріх Манн (1871-1950) народився в Любеке, у сім’ї впливового бюргера. Його батько був власником великої торговельної фірми, а також сенатором, тобто одним із правителів міста. Син не пішов по стопах батька. У ньому рано виявилися літературні схильності, що вкрай засмучувало батька, що не вірив у його дарування. Але Генріх правильно зрозумів своє покликання. Він став одним з видатних прозаїків-реалістів XX сторіччя.

Уже на початку нового століття визначилися демократичні, республіканські погляди письменника. Він був рішучим супротивником першої світової війни. З перших же днів приходу Гітлера до влади Генріх Манн, будучи в еміграції, вів активну антифашистську боротьбу як сміливий публіцист і організатор антифашистських сил. У книзі “Ненависть” (1933) він створив серію сатиричних портретів фашистських вождів. “Третя імперія не має чесних союзників,- писав він, – але вона має спільників… Тут править світовий військовий капіталізм відкритий і власна персона, тут поставив він кривавих комедіантів як своїх політичних представників”. У гнівних статтях письменник непримиренно викривав сутність і політику фашизму.

Генріх Манн очолив німецьку делегацію на міжнародному конгресі письменників у захист культури в 1935 р.; він був головою Комітету Германського народного фронту, створеного з його ініціативи в Парижі. Слідом за М. Горьким

Манн призивав всіх прогресивно мислячих людей земної кулі боротися за мир і культуру проти гітлерівської банди і її заступників. У статтях, зібраних у збірниках “День прийде” (1936) і “Мужність” (1939), вона виражав упевненість у тім, що влади фашизму на його батьківщині прийде кінець.

Не раз говорив він про Радянську країну як про оплот миру й демократії. Він присвятив Радянському Союзу ряд статей, назви яких говорять самі за себе: “Єдина надія” (1935), “Ідея, втілена в життя” (1937), “Величний образ СРСР” (1937), “Це звучить як казка” (1939). В одній з них Манн пророчо заявив: “Я вважаю СРСР великою мирною державою; якщо ж коли-небудь наступить година зіткнення з фашизмом, те, за моїм переконанням, СРСР з’явиться найбільшою військовою державою”.

Антифашистські виступи Генріха Манна з’явилися прямим продовженням гострої критики буржуазного миру, що розвивалася їм і раніше. У романах “Країна киселевих берегів” (1900), “Учитель Гнус, або Кінець одного тирана” (1905), “Вірнопідданий” (1914) він виступив як жагучий і глибокий сатирик.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Генріх Манн один з видатних прозаїків-реалістів XX сторіччя

Categories: Нові твори

Links