Фейлетон О. Чорногуза “Як вибрати ім’я” як осуд рабського поклоніння чужому В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ


УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР ТА САТИРА

В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ

Фейлетон О. Чорногуза “Як вибрати ім’я” як осуд рабського поклоніння чужому

“Мені зараз хочеться написати твір про рабів тіней, тіней вчорашнього дня Відомо ж – раби бояться всього, навіть власної тіні, яка раптом під сонячним промінням їм, не доведи, Боже, випрямить спину і стане із запитального знаку знаком оклику. Вони цього не переживуть. А я переживу, бо я сміюся. Ось у чому моє творче щастя. Головне, що я завтра перетну відстань від стільця до письмового столу, і мені більшої насолоди не треба. Ти маєш прикувати себе до нього, як до галери. І теж стати рабом. Але рабом, ім’я якого – Його Величність Творчість. І кращого натхнення для сатирика, ніж злість, породжена несправедливістю, не треба. Так, я теж раб. Раб своєї Творчої втіхи. Раб свого світу, який називається Література”, – так написав про себе і витоки свого натхнення видатний сатирик нашого часу Олег Чорногуз.

Фейлетон – сатиричний жанр художньо-публіцистичної літератури, що висміює негативні явища в суспільному житті, комічна сутність яких розкривається шляхом інверсійної, асоціативної розробки теми з використанням авторських та фольклорних комічно-сатиричних образів.

Фейлетон “Як вибрати ім’я” входить до збірки “Веселі поради”. “Веселі поращі” сатирика –


це привід замислитися над власного поведінкою, начебто подивитися на себе збоку.

Сатирик пише від власного імені, однак у кожному тексті виконує різні ролі, маскуючись під безпристрасного спостерігача чи людину, що приятелює з академіками, мовознавця, що тривалий час займається порівнянням арійських мов, чи пересічного телеглядача і навіть пліткаря. Часто застосовується у зачині композиційний прийом передачі власних суджень із посиланням на чуже мовлення: “Знов на базарі чув”, “Чого тільки сьогодні у стольному граді не почуєш”.

Сатиричний пафос фейлетону “Як вибрати і’мя” спрямований проти комплексуменшовартості, властивого декотрим українцям. Інколи цей комплекс виявляється у виборі імен для дітей (Травіата Пацюк, Анжела Кендюх) не на користь традиційним українським (Назар, Тимофій). Комічний ефект у даному випадку створюється поєднанням іноземного імені та українського прізвища. Герою гуморески чогось здається, що таке ставлення до вибору імен відбиває дух епохи.

Автор у творі використовує різні засоби створення комічного.

Іронія найбільш яскраво виявляється у прикладах імен, які обирають українці:Нінель Кукурудза, Травіата Пацюк, Жульєна Миска, Анжела Кендюх. Створити комічний ефект допомагає інверсія: “Оригінальне щось треба, – знову друг. – Щоб відбивало наш дух, епоху. А ти – Назар, Тимофій!”. Тій самій меті служать і крилаті вислови як спосіб створення гумористичного ефекту: “Ти з нею носишся, як із крашанкою”. Всі вищенаведені приклади є ганебними явищами, які помітило уважне око письменника.

Головною думкою фейлетону є засудження подібних явищ, які свідчать не про “сучасність” героя, а про рабське поклоніння чужому.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Фейлетон О. Чорногуза “Як вибрати ім’я” як осуд рабського поклоніння чужому В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ

Categories: Твори з літератури

Links