Еволюція образу Раскольнікова і розвінчання теорії сильної особистості, “надлюдини”

СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА 10 КЛАС РІВЕНЬ СТАНДАРТУ АВТОРСЬКІ УРОКИ

ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ

УРОКИ № 11-12

Тема. Еволюція образу Раскольнікова і розвінчання теорії сильної особистості, “надлюдини”

Мета: допомогти учням зрозуміти філософські основи образу Раскольнікова, його еволюцію; поглиблювати навички аналізу прозового тексту; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення; формувати здатність школярів протистояти згубним впливам.

Обладнання: підручник; текст роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара” (мовою оригіналу або в перекладах на вибір учителя).

ХІД УРОКІВ

Є один закон – закон моральний.

Ф. Достоєвський

(Із підготовчих матеріалів до роману)

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда.

– Чим психологічний роман відрізняється від інших відомих вам різновидів роману (історичного, соціально-побутового тощо)?

– Як відомо, “Злочин і кара” задумувався Ф. Достоєвським як роман-сповідь. На вашу думку, чому саме таку форму твору хотів вибрати автор? (Тому що саме сповідь могла розкрити внутрішній світ героя.)

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФІВ УРОКІВ

Робота з епіграфом.

– Як ви розумієте слова письменника, що служать епіграфом уроку? (Головне для кожної особистості – це закон людської совісті. Саме совість диктує моральні принципи життя.)

– Як, на вашу думку, цей вислів пов’язаний із назвою уроку? (Упродовж уроку слід дослідити шлях героя від злочину до вчинків, викликаних совістю,- каяття.)

III. ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НОВИХ ЗНАНЬ, ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Робота з текстом.

– Знайдіть у тексті твору портрет головного героя. (Частина I, розділ I.)

– Що в цьому портреті відразу впадає в око? (Юнак був задавлений бідністю.)

– Опишіть одяг Раскольнікова, його квартиру.

– Подумайте, яку роль відіграють ці описи в розкритті характеру героя. (Вони підкреслюють його страшенну бідність.)

2. Творче завдання “Монолог героя”.

– Від імені головного героя розкажіть про нього самого, його життя в Петербурзі.

3. Бесіда.

– Що замислив герой? (Він готується вбити лихварку.)

– Як ви вважаєте, це було спонтанне чи свідоме рішення? (Абсолютно свідоме, добре підготовлене вбивство.)

– У чому полягала незвичність злочину Раскольнікова? (Він прагнув перевірити свою теорію.)

– Подумайте, чи мотивом убивства була лише бідність Раскольнікова. (Ні. Це й біль за всіх “зневажених та скривджених”, прагнення врятувати сестру Дуню, змінити світ, зробити його справедливим. Отже, соціальні причини.)

– Які фактори підштовхнули героя на вбивство? (Власна бідність, лист матері, з якого він дізнався про Дуню, знайомство із сім’єю Мармеладових, п’яна дівчинка на бульварі.)

4. Коментар учителя.

Раскольнікова, який живе у 60-ті роки XIX століття, хвилювали сильні особистості: Наполеон, Магомет. Тому не дивно, що юнака захопила теорія “надлюдини”, якій нібито дозволено не тільки вершити долі людей, а й “кров по совісті”. Саме таким “Наполеоном”, котрий прагне змінити світопорядок будь-якими засобами, перевірити здатність переступити закони моралі в ім’я майбутньої суспільної гармонії, й намагається стати Раскольніков.

Філософська ідея Раскольнікова була викладена ним у статті “Про злочин”, надрукованій у пресі.

5. Робота з текстом.

– Визначте основні положення статті Раскольнікова. (1) Поділ людей на розряди. 2) Як відрізнити “звичайних” людей від “незвичайних”? 3) Як людство має чинити з тими “незвичними” людьми, які вирішили знищити перепони?)

– У розмові з яким героєм розкриваються основні положення цієї статті? (У розмові з Порфирієм Петровичем.)

– Знайдіть положення статті Раскольнікова і трактування їх, зроблене Порфирієм Петровичем.

(Це можна показати на прикладі таблиці, яку в процесі роботи створюють учитель та учні.)

Орієнтовна таблиця

1) Поділ людей на розряди.

Положення статті Раскольнікова

Роздуми й міркування Порфирія Петровича

“…люди, по закону природы, разделяются вообще на два разряда: на низших (обыкновенных), то есть, так сказать, на материал, служащий для зарождения себе подобных, и собственно на людей, то есть имеющих дар или талант сказать в среде своей новое слово.”

“…”необыкновенный” человек имеет право… разрешить своей совести перешагнуть. через иные препятствия, и единственно в том только случае, если исполнение его идеи… того потребует”.

Від слів “…в ихней статье все люди разделяются на…” до слів “собственно потому, что они необыкновенные…”

2) Як відрізнити “звичайних” людей від “незвичайних”?

Положення статті Раскольнікова

Роздуми й міркування Порфирія Петровича

Від слів “…ошибка возможна ведь только со стороны первого разряда…” до слів “…выходит красиво и выразительно, одним словом, вам беспокоиться нечего.”

Від слів “…чем же бы отличить этих необыкновенных-то от обыкновенных?” до слів “…как вы весьма счастливо выразились, так ведь тут…”

3) Як людство має чинити з тими “незвичайними” людьми, які вирішили знищити перепони?

Пояснення Раскольнікова

Сумніви Порфирія Петровича

Від слів “Я должен согласиться… что такие случаи действительно должны быть” до слів “…Общество ведь слишком обеспечено ссылками, тюрьмами, судебными следователями, каторгами…”

Від слів “Ну как иной какой-нибудь муж али юноша вообразит, что он Ликург, али Магомет…” до слів “…ну и начнет добывать себе для похода…”

6. Робота з текстом.

– Як сам герой пояснює свій вчинок? Знайдіть у тексті відповідний уривок і зачитайте.

– Кому з героїв твору він розповідає про все? (Соні Мармеладовій. Причому герой називає декілька причин. Ось вони:

1) “Вот что: я хотел Наполеоном сделаться, оттого я убил…”;

2) “…Я и решил, завладев старухиными деньгами, употребить их на мои первые годы, не мучая мать, на обеспечение себя в университете, на первые шаги после университета…”

3) “Я лгать не хотел в этом даже себе! Не для того, чтобы матери помочь, я убил – вздор! Не для того я убил, чтобы, получив средства и власть, сделаться благодетелем человечества. Вздор! Я просто убил; для себя убил, для себя одного. Мне надо было узнать тогда, и поскорей узнать, вошь ли я, как все, или человек? Смогу ли я переступить или не смогу! Осмелюсь ли нагнуться и взять или нет? Тварь ли я дрожащая или право имею…”)

7. Проблемні ситуації.

– Як ви вважаєте, чи можна сформулювати загальну думку всіх міркувань Раскольнікова? (Так. Вона полягає в тому, що будь-яке насильство над людьми є порушенням норм моралі. Але вони породжуються об’єктивними законами життя. Герой Достоєвського доходить таких висновків, проаналізувавши всю історію людства.)

– Подумайте, яка з перелічених Раскольніковим причин була найголовнішою? (Третя, про те, що він убив просто для себе. Саме ця думка надає літературознавцям підставу вважати Раскольнікова злочинцем не в кримінальному, а у філософському плані.)

8. Коментар учителя.

Зазначимо, що протест Раскольнікова проти світу, який не хоче його прийняти, проникнутий отрутою індивідуалізму, жагою егоїстичного самоствердження. Антигуманна ідея Раскольнікова призвела його до розладу з людьми та із самим собою.

9. Бесіда.

– У розмовах з якими персонажами розкривається теорія Раскольнікова? (У розмовах з Порфирієм Петровичем та Сонею.)

– Чи однаково поводить себе Раскольніков із цими співбесідниками? (Ні. В розмовах з Порфирієм Петровичем він розкривається як теоретик і людина, котра прагне будь-що приховати правду. А в розмові із Сонею розкриває свою душу.)

– Який епізод розбудив совість Раскольнікова? (Зустріч у поліцейській дільниці з майстровим хлопцем Миколкою, котрий взяв убивство старої лихварки на себе.)

– Яка думка не дає спокою героєві? (Про те, що він був би щасливий, якби вбив лихварку лише через голод. Ідея влади продовжує хвилювати Раскольнікова. Він не бажає чути про скоєне, оскільки не вважає вбивство “нікому не потрібної” лихварки за злочин.)

– Чому з усіх людей, яких герой знав, для сповіді він вибрав саме Соню? (Бо вважає, що вона теж переступила поріг моралі, ставши повією.)

10. Проблемні ситуації.

– Подумайте, з якою метою Ф. Достоєвський детально змальовує сцену вбивства старої лихварки. (Автор детально змальовує цю криваву сцену, усі випадковості й несподіванки, що сталися, з метою показати внутрішній супротив натури Раскольнікова жорстокій думці про вбивство.)

– Поміркуйте, які наслідки має теорія Раскольнікова для нього самого й усіх тих, хто міг бути її прихильниками? (Теорія мала тяжкі наслідки для героя. Страшна ідея призвела Раскольнікова до розколу з людьми та із собою. Теорія носила яскраво виражений індивідуалістичний, анархічний характер. Правий був Порфирій Петрович, який у фіналі роману сказав: “Еще хорошо, что вы старушонку только убили. А выдумай вы другую теорию, так, пожалуй, еще и в сто миллионов раз безобразнее дело бы сделали!”)

– Що, на вашу думку, завадило Раскольнікову жити за своєю теорією? (Після скоєного він втратив спокій. Він соромився своєї людяності, “неспособности заковать тело в бронзу”, того, що не зміг спокійно й байдуже “переступити”. У цьому герой вбачає свою нікчемність, яка доводить його приналежність до “звичайних” людей. І ця думка змушує його тяжко страждати.)

11. Творче завдання.

– Проаналізуйте, які деталі використовує автор, щоб змалювати силу дії слів міщанина на Раскольнікова. Знайдіть ці деталі в тексті. (“голос. прерывался и слова как-то не хотели ясно выговариваться”, “ноги его ужасно вдруг ослабели”, “на спине похолодало, и сердце на мгновение как будто замерло”. Вдома герой “в бессилии лег на диван и болезненно, со слабым стоном, протянулся на нем…”)

12. Психологічне спостереження над героєм.

– Уявіть, що ви лікар. Простежте стан Раскольнікова після злочину. Складіть його “історію хвороби”. (Раскольнікова весь час лихоманить, він часто втрачає свідомість. У нього тремтять руки. Герой іноді не пам’ятає, куди збирався йти, що хотів робити. Він може годинами сидіти, заклякнувши, нічого не думаючи і не розуміючи. В нього часто холонуть руки, ноги, виступає піт на спині. У героя спостережуються всі ознаки нервового захворювання (невроз).)

13. Бесіда.

– Які, на вашу думку, епізоди розкривають боротьбу Раскольнікова зі своєю “натурою”? (Зустрічі і бесіди з Порфирієм Петровичем.)

– Як герой поводить себе з оточуючими? (Досить фальшиво, його поведінка є штучною.)

– Чи розуміє сам Раскольніков мотиви своєї поведінки? (Так. Адже ось що він думає про свої стосунки з Порфирієм Петровичем: “Этому тоже надо Лазаря петь… и натуральнее петь. Натуральнее всего ничего бы не петь. Усиленно ничего не петь! Нет, усиленно было бы опять не натурально. Ну, да там как обернется… посмотрим… сей час… хорошо иль нехорошо, что я иду? Бабочка сама на свечку летит. Сердце стучит, вот что нехорошо!..” Раскольніков відчуває, що потрапив у пастку.)

14. Творче завдання.

– Проаналізуйте авторські ремарки, що супроводжують вислови Раскольнікова під час розмови з Порфирієм Петровичем (частина III, розділ V). (“Начал он усиленно законфузившись”, “тревожно подумал”, “промелькнуло в нем, как молния”, “неловко усмехнулся было… особенно стараясь смотреть ему прямо в глаза; но не смог утерпеть и вдруг прибавил…”, “начал он просто и скромно” тощо.)

– Подумайте, яка роль цих ремарок у розкритті образу головного героя. (Це один із художніх прийомів, що їх використовує автор з метою розкрити тяжкі душевні муки героя.)

15. Продовження бесіди.

– Як ви вважаєте, чи є у Порфирія Петровича докази злочину Раскольнікова? (Твердих доказів немає. Адже матеріальні докази вбивства старої лихварки знищено, Свидригайлов покінчив життя самогубством, у злочині вже зізнався Миколка.)

– Чому, на вашу думку, Раскольніков вимагає від Порфирія Петровича допитувати його тільки “по форме”? (Герой намагається зробити ставку на розум, логіку, він боїться заплутатися. Його завдання – перемогти не тільки слідчого, а й самого себе, відчуття злочину у власній душі.)

– Яку роль у розгортанні сюжету має фраза Порфирія Петровича: “Что такое: убежит! Это форменное; а главное-то не то… он у меня психологически не убежит, хе-хе!”? (Ця фраза свідчить про те, що слідчий розгадав характер Раскольнікова.)

– Чому Порфирій Петрович намагається офіційний допит перетворити на звичайну бесіду? (Порфирій Петрович зрозумів, що піймати Родіона за допомогою допиту “по форме” просто неможливо. Тому він усіляко намагається вивести Раскольнікова з рівноваги, розтривожити його душу, підтримати відчуття муки, що стає занадто важким для героя. Тим самим він прагне довести Раскольнікова до зізнання. Тобто слідчий веде досить тонку психологічну гру.)

– Подумайте, яку роль для підштовхування Раскольнікова до зізнання відіграє його зустріч із матір’ю та сестрою? (Саме під час спілкування з найдорожчими людьми Раскольніков розуміє, що щирі стосунки з ними після скоєння злочину стали неможливими. Герой болісно переживає цей факт.)

– Чому Раскольніков зізнався? (Він не зміг перемогти свою “натуру”. Його людська природа не витримала тяжкого відчуття злочинності.)

16. Проблемні ситуації.

– У чому Ф. Достоєвський вбачає джерело оновлення життя і моральну норму поведінки людини?

– Чому в епілозі роману Раскольніков прийшов до віри й Бога?

17. Коментар учителя.

В епілозі роману Ф. Достоєвський висловив своє розуміння життя. Він вважав, що світ гине, охоплений жадібністю, пихою, брехнею та іншими гріхами. Світ може врятувати лише віра. В одному із записників письменника до роману “Злочин і кара” він відзначив: “Нема щастя у комфорті, заслуговується щастя стражданням. Людина не народжується для щастя. Людина заслуговує своє щастя, і завжди стражданням”.

Раскольніков змучений пусткою самотності, відсутністю миру й любові у своїй душі і в оточуючих. Його рятує Соня, порадивши вийти на перехрестя й покаятися привселюдно. Лише після такого вчинку в нього з’являється відчуття повноти життя. Але досить довго прийняти християнську правду Соні Раскольнікову заважає його теорія. І лише звільнившись від неї, він схиляється перед людськими стражданнями в особі Соні Мармеладової й приймає її “правду”, що полягає у вірі в Бога.

У зв’язку із цим значну роль у романі відіграють християнські мотиви, пов’язані з притчею про воскресіння Лазаря. Ця притча згадується у творі тричі (символічне число в християнській символіці!). Вперше її згадує Порфирій Петрович, запитуючи у Родіона, чи вірить він у воскресіння, вдруге її читає Соня, втретє – Раскольніков в епілозі). Символічно, що Соня читає притчу в четвертій частині четвертого розділу, адже саме через чотири дні сталося воскресіння Лазаря.

Через страждання й муки прийшовши до Біблії, воскресає й змучена душа Раскольнікова.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ

Думка про недоторканність усілякої людської особистості

Заключна бесіда.

– Подумайте, яку роль у розумінні змісту роману відіграє епіграф.

– Відомий російський дослідник творчості Ф. Достоєвського С. В. Бєлов писав: “Ідея найбільшої цінності людської особистості знайшла в авторові “Злочину і кари” свого надійного захисника і виразника. Думка про недоторканність усілякої людської особистості відіграє головну роль у розумінні ідейного задуму роману”. Чи згодні ви з точкою зору вченого? Аргументуйте свою відповідь.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКІВ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дібрати для аналізу приклади монологів та діалогів Раскольнікова з іншими персонажами, сни героїв, описи природи. Повторити поняття “психологічний роман”. Індивідуальне завдання. Знайти інформацію про значення імен героїв роману.

Еволюція образу Раскольнікова і розвінчання теорії сильної особистості, “надлюдини”