Епоха відродження

Епоха відродження ставиться за деяким даними до XIV – XVII вв. по іншимі – до XV – XVIII вв. Існує так само точка зору не виділяти відродження як епоху, а вважати його пізнім середньовіччям. Це період кризи феодалізму й розвитку буржуазних відносин в економіці й идеалогии. Термін відродження (Реннесанс) був уведений для того, щоб показати, що в цю епоху відроджувалися кращі цінності й ідеали античності, знищені варварами (архітектура, скульптура, живопис, філософія, Література ), але цей термін трактувався досить умовно, тому що не можна реставрувати

все минуле. Це не відродження минулого в чистому виді – це створення нового з використанням багатьох духовних і матеріальних цінностей античності. До того ж не можна було викреслити цінності дев’яти століть середньовіччя, особливо духовні цінності, пов’язані із християнством.

Відродження являє собою синтез античних і середньовічних традицій, але на більше високому рівні. На кожному етапі цієї епохи домінуючої був певний напрямок. Якщо спочатку це був “прометеизм”, тобто ідеологія, що припускає рівність всіх людей від природи, а так само визнання приватного інтересу й індивідуалізму.

Далі з’являються нові соціальні теорії, що відбивають дух часу, і чільну роль займає теорія гуманізму. Гуманізм епохи відродження орієнтований на вільнодумство й, відповідно на справедливий пристрій суспільного й державного життя, що найчастіше передбачається досягати на демократичних початках у рамках республіканського ладу.

Зміни перетерплюють також погляди на релігію. Знову стає популярної натурфілософія й широке поширення одержує “пантемизм” (навчання, що заперечує бога як личнось і наближає його до природи).

Останнім періодом Відродження є епоха Реформації, завершуючи цей найбільший прогресивний переворот у розвитку європейської культури. Звичайно історичне значення Відродження зв’язують із ідеями й художніми досягненнями гуманізму, що проголосив на противагу середньовічному християнському аскетизму велич і достоїнства людини. Його право на розумну діяльність, на насолоди й щастя в земному житті. Гуманісти бачили в людині найбільш прекрасний і доконаний утвір Бога. Вони поширили на людину властивому Богу творення, творчі здатності, бачили його призначення в пізнанні й перетворенні миру, прикрашеного своєю працею, у розвитку наук, ремесел.

Почавшись у Німеччині, Реформація охопила ряд європейських країн і привела до відпадання від католицької церкви Англії, Шотландії, Данії, Швеції, Норвегії, Нідерландів, Фінляндії, Швейцарії, Чехії, Угорщини, частково Німеччини. Це широкий релігійний і соціально-політичний рух, що почався на початку 16 століття в Німеччині й спрямоване на перетворення християнської релігії.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Епоха відродження