Епістолярний жанр в повісті А. С. Пушкіна “Капітанська дочка”

У той час, коли жив великий російський письменник Олександр Сергійович Пушкін, дуже поширеним способом спілкування між людьми були листи. Цей епістолярний жанр набув широкого поширення і в літературі того часу. Скарбниця література знає безліч повістей і романів у листах. Почасти, поява такого художнього засобу в російській літературі є деяким наслідуванням літературі французької. Олександр Сергійович Пушкін використав у своїх творах листи досить-таки часто, оскільки саме в листах герої творів Пушкіна яскраво і повно виявляли свої почуття.

Повість Олександра Сергійовича Пушкіна “Капітанська дочка” вся побудована на посланні, написаному Петром Гриньовим. У цій повісті Пушкіну вдалося одночасно торкнутися і історичний момент, і психологічний, і побутовий, і громадський, а також особисті переживання героїв.

І саме листи допомогли передати все те. що хотів сказати автор. А листи, які зустрічає читач у творі, дуже і дуже різні. Наприклад, в деяких з них йдеться про історію. У листі генерала капітану Миронову йдеться про “розкольники”, “лиходії” і “самозванця” Пугачову, якого необхідно було усунути. Крім історії, в цьому

листі майже не відчули на побутові та філософські моменти, які виражаються у спробі Івана Кузьмича не показувати справжній стан справ Василини Єгорівні, в зображенні самотності Пугачова а також у питанні Гриньова “Як ти думаєш, чим це закінчиться?”, Який він задає після цього листа. Протиставленням цього листа є відозву Пугачова.

Ці два листи як би дають характеристику двом протиборчим таборам. Яскраво зображуються побутові і моральні конфлікти у листах Зурін Гриньова, батька Гриньова Петруше і Савельічу, а також Оренбурзькому генералу. У цих листах передана правда панувала життя. Особистий і психологічний конфлікт яскраво виражений в листі Маші. У цьому посланні перед читачем відкриваються характери Швабрина, Гриньова і самої Маші. Але листи служать не тільки для зображення будь-якого конфлікту. Завдяки їм, створюється неповторна композиція твору, розвивається його сюжет. Зав’язкою твору є лист, написаний батьком Петруші своєму давньому товаришеві. Цим листом “руйнуються” все “блискучі надії” Петруші, оскільки воно адресоване не князю Б. Цим листом Олександр Сергійович Пушкін торкнувся також дуже поширену і популярну в російській літературі тему “батьків і дітей”, оскільки батько Петруші в даному випадку просто нав’язує свою волю синові.

Характер самого Петра Андрійовича розкривається в листі Зурін Гриньова, в якому від Гриньова потрібне застосування Рішучих заходів, а також у листі батька Гриньова Петру і Савельічу, в якому читач бачить неможливість бути разом Гриньова та Маші. У цьому листі ми також бачимо зображення деяких рис характерів Маші, Швабріна і батька Петра Андрійовича. Відповідь же Савельіча можна вважати спробою помирити сина з батьком і повернути хід життєвих подій у звичне русло. Важливе значення для Гриньова має адресований йому лист Маші.

Цей лист змушує Гриньова протидіяти існуючій політиці “обережності” і “розсудливості”. У цьому ж листі розкриваються і деякі риси, які притаманні Маші. Її фрази “Богу було завгодно”, “молю Бога!” Показують її смирення перед Богом, а “легше… померти, ніж зробитися жінкою такої людини” показують її дівоче гордість. Секретний лист Зурін, в якому йдеться про необхідність арешту Петра, надає несподіванки сюжетом, змінює його розмірений хід. Лист Маші Катерині є розв’язкою твору. Таким чином, всі листи, які читач бачить у повісті “Капітанська дочка” є засобом, який служить для розвитку сюжету, а також для яскравого і повного зображення характерів героїв твору. Крім того, мова, якою написані ці листи, дозволяє зрозуміти дії персонажів повісті, а також більш яскраво і жваво уявити образи дійових осіб.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Епістолярний жанр в повісті А. С. Пушкіна “Капітанська дочка”