Живе старий з бабою. Самі вони худенькі, і дитина у них маленький. Усе відіграє він один. Де побрати йому товариша? Поставить поліно, начебто оленя, рога до нього прив'яже. Та зайця із шелюги змайструє.

Якось говорить маля батькові:

- Зроби мені, батько, лук і дві стріли. Я буду стрілами відіграти.

Відповідає

Коли був живий мій дідусь, тоді ще був живий і прадід. Той мій прадід розповідав:

- Жили троє чоловіків Совалових, були вони всі троє шамани. У той час жила рідня Совалових-Набаго. Тоді ж жили тут люди з роду Лодоседа, а також юраки – з берегового

Одна людина з роду самату пішов промишляти диких оленів. Прямо перед собою побачив він у тундрі двох людей. Став їх доганяти на оленях і піймав. У руках у них були оленячі роги. З них один був чоловік, інш-жінка. Зв'язав їх самату ременями, поклав на нарту й привіз додому.

У цього старого були син і дочка. Коли старий-самату

Люди з роду самату були раніше безоленними. За давніх часів жив один оленний людей з роду муггади. Ця людина говорить одного разу:

- У мене оленів дуже багато.

У самату ж були тільки собаки.

Одного разу муггади пішов погостювати до самату-старику.